Сім’я – те місце, де людина отримує перші життєві цінності. Батько і мати відіграють велику роль в житті своїх дітей, адже від них залежить, якою стане їхня дитина. Існують різні підходи до виховання дітей, які можна умовно розділити на «гіперопіка», «потурання» та «золоту середину». У чому полягає їхня суть?
«Краще перегнемо, ніж недогнемо». Мінуси гіперопіки.
За часів традиційної моралі суворість вважалася найефективнішим методом виховання дітей. Всі були відлиті за єдиним стандартом і повністю підкорялися своїм батькам. Елементи подібного виховання присутні в нашому житті і зараз. Які саме?
Консерватизм. Фрази: «А ось в мій час такого собі не дозволяли …» або «І як же люди жили раніше?», «Та коли я був таким, як ти …», а також різні їхні модифікації, добре отруюють життя молодому поколінню. Кожну секунду в світі відбувається безліч змін, і неможливо вимагати, що б діти повністю поділяли думку батьків.
Тотальний контроль. Відмітна риса «зразкових дітей» – цілодобовий контроль над ними. Правильна форма одягу, чітко розписані домашні обов’язки, точний час повернення додому – одні з небагатьох «принад» життя цих дітей, незалежно від віку. Результат подібних заходів може бути сумним – невміння відстоювати свою думку або стихійний бунт проти батьків.
Невміння поставити себе на місце дитини. Вступаючи в дискусію, чи висловлюючи свою думку, багато батьків забувають, що вони набагато старше, і вимагають від дітей бачити ситуацію їхніми очима. Переживши певний життєвий досвід, батько і мати щиро не можуть зрозуміти, чому їх дітям незрозумілі очевидні, здавалося б, речі. При цьому вони забувають, що однаково не можуть думати навіть двоє людей, що вже говорити про людей, які народилися і виросли в різний час.
Перфекціонізм. Всім хочеться, що б їх син або дочка були кращими в усьому. Однак далеко не всі перетворюють своїх дітей в гігантський план-календар, в якому чітко розписано, які курси відвідувати, якими науками займатися, куди вступати, і які оцінки отримувати. Найприкріше, що це може бути прояв власних нереалізованих бажань, коли батько не зміг щось вивчити, і хоче, що б це вивчив його дитина.
Гіпервідповідальність. У нинішній неспокійний час кожного батька і кожну матір переслідує страх, що з сином або дочкою може щось трапитися. Інтенсивний транспорт, шкідливі звички, розгул злочинності – небезпека чекає на них на кожному кроці. Що б уникнути реальних і фантомних небезпек, батьки намагаються помістити своїх чад до «золотої клітки», щоб вони не побачили справжнє життя. Перш, ніж вибрати подібну тактику, варто подумати, що ваша дитина виросте абсолютно не підготовленим до реальних життєвих проблем.
Втрата відчуття часу. Батьки часто не можуть зрозуміти, що їхні діти перестали бути маленькими, і мають право на власне життя. Подібна тимчасова «омана» може привести до інфантилізму, адже до того, що за тебе все вирішують, дуже легко звикнути.
Ігнорування бажань дитини. Батько і мати, які претендують на статус «ідеальних», завжди знають краще, що потрібно їхній нерозумномній дитинці. Подібні батьки не цікавитимуться, з ким їх син або дочка бажають дружити, а тим більше – куди хочуть вступати. Коло спілкування, майбутня професія, навчальний заклад будуть обрані ними, адже діти не можуть приймати серйозних рішень.
Дисципліна завжди потрібна, і завжди важлива. Але чи настільки вона важлива в той час, де кожен прагне стати особистістю, а не слухняним воском? Головна проблема, що сильно правильні батьки не довіряють своїм дітям, і прагнуть зробити все за них, абсолютно не замислюючись, що цим вони тільки вибивають у своєї дитини грунт із під ніг.
«Після нас хоч потоп!» Чим загрожує надмірне потурання.
Зворотний бік медалі – відсутність виховання і позиція «Мені ніколи займатися дитиною, поки я заробляю гроші, як-небудь та
виросте». Чим загрожує подібна позиція?
Розбещеність. Багато сучасних батьків плутають дітей із своїми друзями, дозволяючи їм все, що роблять самі, при цьому нічого не соромлячись. Свійської звернення – це прекрасно, але хто тоді навчить дітей моралі, і розповість їм: «Що таке добре, а що таке погано?»
Повна відсутність контролю. Діти – беззахисні істоти, і їх не можна відпустити у «вільне плавання», переклавши всю відповідальність за майбутні вчинки на них самих. Якщо ви не виховаєте у них посидючість і працьовитість, то хто ж це зробить за вас?
Дотримання виключно своїх інтересів. Батьки не повинні бути рабами дітей, але якісь обмеження в житті повинні бути присутніми, адже здоров’я та нервова система маленької людини потребує опіки і захисту набагато більше, ніж ваша. Тому далеко не завжди можна піти туди, куди вам хочеться і робити там все, що душа забажає.
Поверхневе виховання. Брак часу або терпіння породжує суперечливі методи виховання, коли дитину прагнуть прилаштувати кудись (школа, гуртки, родичі), що б він «не заважав», а в вільні десять хвилин в тиждень читати йому моралі і нотації, що потрібно себе добре вести . Не складно здогадатися, який ефект буде від подібного «виховання».
Повна відсутність відповідальності. В сучасності популярна позиція, що дитина – самостійна особистість, і що її не можна ламати. Але шановні батьки, це ж не означає, що ви не несете відповідальність за його майбутнє, і ваше чадо буде зростати саме по собі! Адже «формувати» явно не означає «ігнорувати».
«Прискорення» часу. Деяким хочеться, що б діти швидше виросли, стали самостійними, допомагали по дому і не заважали батькам вести активний спосіб життя. Перш, ніж звалити на дитину, особливо підлітка, важкий тягар відповідальності, подумайте, чи потягне він його, і чи не придбає «букет» болячок через нерви?
Виконання всіх примх дитини. «Кращий спосіб» позбутися від істерик дитини – купити їй те, що вона забажає. Поспішаємо розчарувати, навіть якщо у вас вистачить грошей купити весь світ, ваше дитя на цьому не зупиниться, а тільки зрозуміє, що можна отримати все, варто лише тупнути ніжкою.
Кожна людина має потребу у формуванні ціннісного поля, а родина – те місце, де вона отримує перші уявлення про життя. Цей момент можна легко втратити, дбаючи про власні інтереси, адже ніхто не дасть вашій дитині того, що зможете дати ви.
Принцип «золотої середини» в розумному вихованні дитини
Складно стати гарними батьками, адже кожна людина індивідуальна, до того ж ми не володіємо даром передбачення. Однак існують саме ті заходи, які допоможуть наблизитися до розуміння своїх дітей. Що саме зможе вам допомогти?
Помірний лібералізм. Батьки розуміють інтереси своєї дитини, але не поводяться з ними за «панібрата», чітко розділяючи своє коло спілкування і коло спілкування дитини. Між батьками та дітьми неприпустимі шкідливі звички, лайливі слова та інші подібні речі, здатні перетворити батька або матір із позитивного прикладу в карикатурного персонажа.
Розумний контроль. Всі бояться за своїх дітей, проте бажання їм довіряти стимулює батьків шукати альтернативні способи контролю (періодичні дзвінки, довірливі бесіди, спільні розваги і т.д.), а не замикати вдома із будь-якого приводу.
Розуміння ситуації. Якщо у сина є покликання ремонтувати автомобілі, батько повинен це зрозуміти і не намагатися «вступити» свою дитину до медичного ВНЗ або на IT спеціаліста тільки тому, що це «модно» і «престижно». Адже звідти його все одно виженуть, в кращому випадку – погано вивчать, адже неможливе ефективне навчання без достатньої мотивації.
Адекватна оцінка сил та здібностей дитини. Якщо у вашої дитини немає здібностей до математики або фізики, не варто робити з нього Лапласа або Енштейна. Всім хочеться, що б їхні діти були найрозумніші, і найуспішніші, але ж вище голови не стрибнеш. Хороші батьки намагаються з’ясувати здібності їхніх дітей, і вже тоді спільно вирішують, куди їм краще вступати, а не ганяються за ВУЗами із світовим ім’ям.
Відповідальність за формування особистості. Для реалізації відомого твердження: «Людина – це звучить гордо» потрібно стежити за розвитком вашої дитини, виховуючи у нього старанність, організованість, формуючи широкий світогляд та ціннісне поле. Однак при цьому не варто обмежувати свободу та забороняти мати свою думку, адже вашій дитині належить прожити своє, відмінне від вашого, життя.
«Всьому свій час». Відповідальні батьки не будуть квапити події, змушуючи дитини приймати дорослі рішення, або виконувати тяжкі обов’язки. Однак вони одразу зрозуміють, що настав час, їх «малюк» виріс і до нього треба ставитися, як до дорослого – радитися та враховувати його думку в ситуаціях, коли приймаються життєво важливі рішення.
Виховання дитини. Легше заборонити або дозволити, ніж вчити, як правильно. Справжнє виховання – формування поняття «Чому потрібно так чи не так?», При цьому людина повинна зрозуміти «сама для себе» систему аргументів батьків.
Хто хоче своїй дитині гідної долі, не вирішує все за неї, але і не ухиляється від відповідальності, а просто терпляче вчить ставати на ноги що б знайти своє місце в цьому світі.
Багато хто задається питанням: «Чи застаріла проблема батьків і дітей сьогодні?». Ні, не тільки не застаріла, а й придбала більше аспектів, що потребують свого вирішення. Якщо раніше діти перебували під тотальним контролем, і єдине, чого слід було побоюватися – бунту та протесту, то зараз багато батьків самі готують грунт для несамостійних дітей із несформованими цінностями і, відповідно, поганих та безвідповідальних професіоналів. Шановні батьки! Уважно придивляйтеся саме до ваших дітей! Враховуйте індивідуальні особливості, а головне – будьте позитивним прикладом і ведіть активний діалог! Пам’ятайте, запорука майбутнього успіху ваших дітей саме в ваших руках!
