Історія нашого Інституту починається у 1961 році, коли на базі Республіканського будинку економічної і науково-технічної пропаганди товариства «Знання» і провідних ВНЗ столиці України був створений Київський народний університет технічного прогресу (КНУТП).
Народні університети в СРСР були, з одного боку, формою освіти дорослих: на початок 50-х проблема загальної писемності була вирішена, і актуальності набуло твердження «освіта – точний барометр стану справ у суспільстві».
Народні університети, що почали виникати з 1955 року, ставали закладами вищої освіти для робітників та інших фахівців без відриву від виробництва. У цей час «педагогіка дорослих» тільки починалася як наука (вже набагато пізніше на Заході з’явилася теорія «Lifelong Learning»).
З іншого боку, в період «відлиги», коли економіка країни переорієнтувалася на ринкові принципи, народні університети стали подібністю бізнес-шкіл (МВА) і базою для здобуття другої вищої освіти для радянських управлінців.
головний офіс КНУТП
Проте створений в Києві Університет технічного прогресу відрізнявся і за формою, і за змістом. Його навчальні програми створювалися з урахуванням передових теоретичних знань і практичних досягнень науки, впроваджень у виробництві, тому вони виходили за рамки стандартних програм ВНЗ.
Факультети, що виникали в КНУТП, готували фахівців з нових міжгалузевих знань, тобто відповідали на виклик часу. Наприклад, факультети медичної кібернетики і промислового дизайну були на той час унікальними.
За 15 років (з 1961 по 1977) кількість факультетів збільшилась з 2 до 24. Університет став експериментальною навчальною базою передового виробництва. Зокрема, за клопотанням профільних підприємств були створені відділення хімічних волокон, швацького і трикотажного виробництва, а після запиту медичних науково-дослідних інститутів запрацював факультет медичної радіоелектроніки.
Деякі спеціалізації в університеті виникали за ініціативою окремих вчених, що відчували «віяння часу», наприклад, факультет методики винахідництва, фізико-технічний факультет тощо.
фак-т медицинської радіотехніки
Багато в чому КНУТП відбувся завдяки вченим-ентузіастам. Організатором і першим ректором був академік АН УРСР Андрій Овер’янович Василенко, який втілив свій задум широкої техніко-економічної просвітницької діяльності. Зусиллями другого ректора, члена-кореспондента АН УРСР, д.т.н., професора Григорія Валентиновича Самсонова КНУТП перетворився на суспільну академію технічного прогресу. Неможливо переоцінити вклад у світовий технічний розвиток і третього ректора КНУТП – Ларікова Леоніда Нікандровича.
ректор КНУТП Лариков Леонід Нікандрович, д-р техн. наук, проф., заслужений діяч науки УССР, зав. відділом інституту металофізики АН УССР
Зусиллями кращих викладачів провідних київських ВНЗ: КПІ, КДУ, КІНГ, КТІЛП, КІІГА, КАДІ, а також видатних теоретиків, – слухачі Народного університету ставали розробниками і реалізаторами ідей передових учених. Саме з них створювалися інженерні робочі групи для практичного впровадження. Варто лише звернутися до фактів: у 1984 році в КНУТП викладали 11 членів-кореспондентів АН УРСР, 90 докторів наук та професорів і 432 кандидати наук і доцентів. А економічний ефект від впровадження дипломних проектів випускників університету склав 1 млн. 325 тисяч рублів.
2.06.1965 рік. Президум на випускному вечорі слухачів КНУТП. Постанова по університету у зв’язку з закінченням навчального року читає проректор проф. Орловський А. В.
1979-1980 уч рік. загальноуніверситетське заняття в Окружному Будинку офіцерів
На початку 90-х з об’єктивно-історичних причин багато розумних і потрібних тенденцій в освіті прийшли до занепаду. Але все ті ж ентузіасти від науки і прогресу не дали пропасти 30-річним зусиллям своїх попередників.
У 1995 році разом з новим ім’ям «Київський інститут бізнесу та технологій» наш навчальний заклад отримав друге дихання.
КІБіТ відповідав всім стандартам ВНЗ і отримав ліцензію Міністерства освіти, а «стара школа» передових знань під його крилом відродилася на новому рівні. У 1996 році відбулася перша науково-практична конференція «Студент-дослідник-фахівець». У 2000 році КІБіТ почав міжнародну співпрацю із зарубіжними ВНЗ: перша група студентів стажувалася в Лодзькій Політехніці. Протягом 10 років відновилася регіональна структура, що створювалася ще в часи Народного університету: запрацювали філії КІБіТ в Білій Церкві, Запоріжжі, Вінниці, Ніжині, Житомирі, Умані і Луганську. «Вісник КІБіТ» з 2006 року виходить 3-4 рази на рік і включений до списку наукових видань України. Особливою гордістю інституту є бізнес-школа (МВА), яка входить в 5-ку лідерів бізнес-шкіл України.
Ми вважаємо, що історія нашого Інституту – це не тільки предмет нашої гордості, але і міра нашої відповідальності за те, що ми робимо. Саме це мотивує КІБіТ не лише надавати якісну освіту своїм студентам, але і підвищувати соціальну значущість самого процесу освіти, шукати нові форми і підходи у навчанні як молоді, так і дорослих.
з ініціативи Товариства «Знання», Академії наук УРСР, НТТ, КПІ, КДУ, КІНГ, КТІЛП, КІІЦА, КАДІ створено Київський народний університет технічного прогресу. Університет працює на базі Республіканського будинку економічної та науково-технічної пропаганди.
Засідання ради КНУТП
на 27 факультетах КНУТП пройшли навчання більше 17000 слухачів.
економічний ефект від впроваджень дипломних робіт випускників КНУТП складає 1 млн. 325 тис. крб. До викладання залучено 11 членів-кореспондентів АН УРСР, 90 докторів наук та професорів і 432 кандидати наук і доцентів.
Б. Є. Патон президент АН УРСР, академік виступає на загальноуніверситетському занятті
кількість випускників КНУТП перевищила 30 тисяч осіб. Відбулася зміна організаційно-правової форми та назви. Запроваджені короткострокові програми навчання для малого та середнього бізнесу.
відновлена робота факультетів економіки і менеджменту. Київський інститут бізнесу та технологій отримує ліцензію Міністерства освіти і науки України на проведення освітньої діяльності.
перша щорічна науково-практична конференція «Студент-дослідник-фахівець».
перший випуск студентів за рівнем «Спеціаліст».
початок міжнародної співпраці з іноземними навчальними закладами — перше стажування у Політехнічному університеті м. Лодзь (Польща).
відновлена робота факультету психології. Відкриті філії у Білій Церкві, Запоріжжі, Вінниці, Ніжині.
відкриті філії у Житомирі, Умані, Луганську.
відкрито Школу бізнесу КІБіТ (програма МВА). Розпочато випуск наукового видання «Вісник КІБіТ».
відкрито чотири навчальні корпуси.
відкрито магістратуру.
відкрито власний навчальний корпус у Житомирі.
«Вісник» включено в перелік фахових видань ВАК України.
відкрито Коледж КІБІТ.
відкрито власний навчальний корпус у Луганську.
відкрито власний навчальний корпус у Києві.
відкрито відділення для підготовки іноземних громадян та осіб без громадянства.
Василенко А. А., академік АН УРСР, доктор технічних наук
Самсонов Г. В., член-кореспондент АН УРСР, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки
Ларіков Л. Н., професор, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки 019
Костюк В. І., професор, доктор технічних наук
Дороговцев А. А. професор, доктор фізико-математичних наук, заслужений діяч науки і техніки
Романенко О. В.
Яковлева О. В
Саух І. В.
Яковлева О. В, професор