Вже в кінці ХХ століття кінематограф і телебачення склали серйозну конкуренцію книжкам та газетам в плані передачі інформації. Якщо раніше всі новини дізнавалися із газетних заголовків під час ранкового чаювання, то вже із розвитком «ТВ» та «Сінема» люди звертаються до друкованих видань все рідше і рідше та віддають перевагу «голубим» екранам. Багатьом стає абсолютно байдуже, яким чином буде подана інформація – текст, відео, чи не все одно, аби швидше і зрозуміліше. На початку ХХI століття розгорнулася ціла дискусія про користь телебачення та про деградацію сучасного покоління, яке перестало читати книги. Згодом відео заполонило весь інформаційний простір, і ігнорувати цей факт (називаючи всіх, хто не читає книг образливими словами), вже не виявляється можливим. Давайте розглянемо більш детально проблему: «Дивитися або читати?»
Візуалізація даних – оптимальний спосіб сприйняття?
У біології, а заодно і у сферi PR технологій , активно використовується теорія «стародавнього мозку», згідно з якою наше сприйняття набагато ефективніше сприймає картинки, ніж текстову інформацію. У процесі формування «homo sapiens» людський мозок пройшов кілька етапів, і здатність сприймати на слух та читати сформувалася у нього набагато пізніше. Саме тому дивитися відеоролики набагато зручніше та зрозуміліше, адже тут на перший план виходить саме зорове сприйняття, це є звичним та легким. Якщо нам потрібно дізнатися, як правильно зібрати тумбочку (приготувати смачну страву, зшити ляльці плаття, зробити доньці зачіску і т.д.) ми не користуємося інструкціями, кулінарними книгами та іншою спеціалізованою літературою, а просто заходимо на YouTube.com. В пошуковий рядок вбивається приблизний запит, висвічується перелік різних за часом та технікою виконання відеороликів, і вже серед результатів можна шукати те, що підходить. Для більшого ефекту можна використовувати відео із текстом, адже голос можна елементарно не розчути, а тут начебто і дивишся, та й одночасно читаєш (причому великий та масштабний текст і обов’язково короткий, що б, не дай бог, візуальний ряд не порушився). Все просто та практично, але і тут існують певні проблеми.
Великий обсяг відеофайлу. Медійні продукти нового покоління досить багато
«важать» і для свого відображення та перегляду вимагають великого обсягу оперативної пам’яті, справно функціонуючого відеоплеєра, а також якісного інтернет з’єднання. Якщо хоча б одна з цих умов не буде дотримана, позитивний ефект від відео буде зіпсований «гальмуванням» або неякісною картинкою.
Технологія створення. Далеко не кожне відео, зняте на смартфон, буде корисним та інформативним. Що б зробити якісний та ефективний в плані інформації відеоролик, потрібно використовувати спеціальні програми для створення відео – Movavi Video Suite, AVS Video Editor, Adobe Premiere Pro, Sony Vegas Pro і т.д. Подібна робота вимагає високої кваліфікації і потужного комп’ютера, та й часу займає досить. Іноді простіше написати унікальний текст і проілюструвати його оригінальною фотосесією, ніж знімати громіздкий відеоролик, та витрачати додатковий час на його викладання і поширення.
Сучасне покоління поступово долає труднощі і вчиться грамотно використовувати сучасні технологічні можливості. Що б зробити якісний монтаж відеороликів, зовсім не обов’язково здобувати освіту відеоінженера, досить просто навчитися користуватися відповідними програмами на спеціальних курсах або взяти приватні уроки. Багато хто вже справляється із таким складним завданням, як перевести відео в текст, використовуючи спеціальну процедуру транскрібаціі.
На сьогодні візуалізація визнається більшістю найефективнішим способом передачі інформації. Розвиток технологій сприяє популяризації відеоконтенту та його ефективної передачі через файлообмінники, Google Drive, YouTube, соціальну мережу Facebook. Яскраве та кольорове відео здатне легко і доступно пояснити те, чого не прочитаєш в одноманітному тексті. Але чи готові ми визнати беззаперечну першість візуалізації і відсунути текст на другий план? Розглянемо це питання в наступному розділі нашої статті.
Теорія поколінь – книга або відео?
Книгодрукування не втрачає своєї популярності, незважаючи на велику кількість iнтернет- медійної продукції. Люди як і раніше відвідують книжкові магазини, а кіоски із свіжими газетами та журналами ніколи не залишаються без покупців. Дорогі фоліанти, серійні видання, книги в PDF або FB2 форматі користуються великою популярністю, що свідчить про наявність у людей інтересу саме до читання. Хто ж є основним споживачем друкованої продукції?
Найчастіше серед відвідувачів книгарень можна зустріти людей середнього віку. Неймовірно, але для багатьох предста
вників покоління 70-80-х. зручніше прочитати текст, ніж дивитися відеоролик, тобто стереотип «Покоління Х – книга» має під собою достатні підстави. Чому так відбувається?
Люди минулої епохи росли та формувалися в період, коли медіа продукція ще не набула великого поширення, і сприймалася виключно як розважальний жанр (телебачення та кіно). А ось пізнавальні функції виконували саме книги, з яких люди черпали знання і отримували відповіді на всі запитання. Сприйняття людей, що народилися в СРСР, більше адаптоване під книжковий текст, що обумовлено наступними причинами.
Структурована подача інформації. Текст являє собою певну структуру, де все розкладено по поличках і пов’язано причинно-наслідковими зв’язками. Якщо у відеоролику присутні сторонні шумові ефекти та авторські коментарі, то друковане видання підпорядковується законам жанру, і не відводить читача в бік від викладеної теми.
Розвиток уяви. Коли ми читаємо книгу, то уявляємо одяг головного героя, антураж в кімнаті, де відбувається дія, або які інтонації використовуються дійовими персонажами. Під час перегляду відеопродукції глядачі позбавлені подібного привілею, адже там розігрується сценарій, де враховується кожна дрібниця. Під час перегляду кіно чи передачі, не потрібно підключати уяву – режисер та сценарист вже все уявили та придумали, нам же залишається тільки «проковтнути» і оцінити.
Власне трактування тексту. Кіно та книги в аудіоформаті розкривають саме авторське бачення режисера, позбавляючи глядача можливості представити інший варіант викладу змісту. А читач може додумати сам сценарій розвитку подальших подій, відокремити особливості характеру героїв роману, або уявити, як буде виглядати зроблене за кулінарним рецептом блюдо.
Чи можна визнати, що книга є кращою? Аж ніяк, адже сучасне покоління 
поголівно перейшло на споживання медійних продуктів, а заперечувати смаки переважної більшості безглуздо в силу того, що вони вже існують та отримали своє поширення. Можна скільки завгодно говорити про «деградацію населення», але перш, ніж звинувачувати весь світ у відсутності інтелекту, або ставити питання: «Навіщо потрібно читати книги, якщо можна подивитися відео?» Було б непогано визначити, ступінь ефективності конкретного відео або статті для кожного окремого випадку. Якщо інструкцію із застосування ліків зручніше прочитати, то про подорож до Парижа краще дивитися ролики на YouTube, і ці особливості не можна не враховувати.
Сучасне орієнтоване на візуальне сприйняття, молоді набагато простіше подивитися доступний в мережі інформативний відеоролик, ніж відшукувати та читати довгу текстову інструкцію. Люди середнього віку в силу звички воліють мати справу із структурованим текстом, де можливі варіанти інтерпретації.
Візуалізація і текст – альтернативні способи передачі інформації, питання в тому, що одним зручніше дивитися та слухати, а іншим – читати. У сучасному світі цінуються фахівці з високим рівнем професіоналізму, тому не варто ігнорувати книги або відеоролики, адже і ті, і інші зможуть навчити вас потрібним та корисним речам. Відкрийте ваше життя для сприйняття нового!
