Сучасний навчальний процес є особистою справою кожного студента. Адже скільки б не контролювали батьки, викладачі чи деканат, ніяк не змусиш людину вчитися регулярно та систематично, якщо вона цього не бажає. Дорослого неможливо «водити за руку» щохвилини, та і сам студент завжди зможе переконливо пояснити, чому саме зараз він байдикує. Отже, якщо порятунок потопаючих повинні забезпечити самі потопаючі, то організувати своє навчання – студенти. Розглянемо найпопулярніші сценарії, як проходить навчальний семестр для тих, хто навчається у закладах вищої освіти.
Варіант1. Інтенсивний штурм «Бліц-криг»
Багато студентів мають стереотип, що вчитися потрібно лише на сесії, коли потрібно мобілізувати всі сили та інтенсивно забивати свою голову знаннями у режимі «24/7». Головним тут є гарні оцінки та відсутність перездач.
Сутність
Навчання відбувається «ривками», коли поточні завдання не виконуються, а сам студент активізується лише перед проміжним та підсумковим контролем (або під тиском «зовнішніх факторів – батьки, адміністрація, погроза відрахування і т.д.)
Розвиток подій
Початок семестру зовсім не означає кінець канікул. Хлопці та дівчата відвідують навчальний заклад виключно для приємного проводження часу – спілкування із друзями, побачення, посиденьок у кав’ярні чи бібліотеці і т.д. Все, що відбувається на парах має другорядне значення, і сприймається як чергова розвага. А якщо студент працює і має «індивідуальний графік», то й того легше – можна законно «прогулювати» пари, та згадати про навчання лише перед сесією.
Наслідки
Багато викладачів розуміють термін «індивідуальний графік» буквально, тобто відвідування 60% пар у різний період часу. Відповідно поява студента безпосередньо перед сесією сприймається як «недопуск» до неї. І навіть якщо нетямущий «прогульник» за тиждень до сесії забуває їсти та пити, і кидає всі сили на відпрацювання пропусків, закріплених знань в його голові не додасться, бо вивчалися вона безсистемно.
Якщо ти готовий володіти лише «напівзнаннями» та бути некваліфікованим фахівцем, подумай про велику конкуренцію на ринку праці! Адже стандартних вмінь може бути багато, проте роботодавці потребують унікальних. Та й хто буде зв’язуватись із працівником, який починає працювати лише у режимі «аврал»?
Варіант 2. Навчання «у половину ноги»
Деякі вступники вступають до навчальних закладів не заради знань, а задля статусу та документу про освіту, тому і не розглядають навчання як щось обов’язкове та необхідне. Тому і відношення до навчання мають відповідне, коли не витрачається багато сил, а результат є абсолютно неважливим.
Сутність
Студент активно відвідує заняття, але домашні завдання робить хаотично та «аби як». На парах він часто присутній лише фізично, а «ментально» знаходиться десь далеко, що і позначається на роботі під час занять.
Розвиток подій
Починаючи із першого дня семестру, більшість домашніх завдань відкладається «на потім», або робиться недбало та неякісно. Відповіді на парах практично відсутні, участь в командній роботі робиться «з під палки» та не приносить ніякої ефективності. Студент не здобуває, а тим більше не закріплює ніяких навичок, бо зовсім неактивний. Також повністю ігнорується навчальний процес поза аудиторією – участь у проектах, відвідування екскурсійних та виробничих об’єктів, виступи на конференціях і т.д.
Наслідки
Оцінка «задовільно» об’єктивно відображає не лише рівень знань студента, але і рівень розвитку його вмінь та навичків. Подібний «фахівець» часто закінчує семестр, не засвоївши як окремі блоки знань, так і цілі навчальні курси. І якщо погані оцінки не цікавлять нікого, окрім найближчого оточення студента, то невміння застосовувати здобуті знання на практиці стане серйозною перешкодою на шляху до розвитку кар’єри.
Якщо ти не цінуєш свій час та вважаєш навчання у закладі вищої освіти просто як приємне проведення часу, це справа особиста. Проте задай собі просте питання: «Навіщо ходити на пари та отримувати диплом, якщо все одно не отримаєш кваліфікацію?»
Варіант 3. «Тихіше їдеш, подалі будеш»
Починаючи із першого курсу, студент має високу мотивацію навчатися, що обумовлено якщо не цікавістю предметів, то високим ступенем відповідальності. Адже зрозуміти необхідність навчального курсу можна і пізніше, а вивчити потрібно вже зараз, бо наздогнати буде набагато складніше.
Сутність
На парах йде активна робота, домашні завдання виконуються вчасно, студент намагається брати участь у більшості проектів та заходів, організованих навчальним закладом.
Розвиток подій
Кожний навчальний семестр студент сприймає не як кінець відпочинку, а як проведення часу із цікавістю та користю. Чіткий графік виконання завдань допоможе зробити все вчасно, ще й залишити час на дозвілля. На кожен день складається розклад, згідно якому виділяється час на домашні завдання, проекти, спілкування, спорт і т.д. Завдання розставляються відповідно до шкали пріорітетності, проте ні в якому разі не забуваються і не накопичуються під кінець. Головне – не допустити прогалин у знаннях, які згодом можуть стати серйозною проблемою. І невід’ємною складовою навчання є зацікавленість студента у результатах – він чітко розуміє для чого йому знадобиться той чи інший предмет і комплекс знань.
Наслідки
Студент обов’язково стає відмінником і заслуговує гідну репутацію серед викладачів та колег. Але найголовніше – здобуває знання, тренує практичні навички, вчиться роботі із проектами, здійснює наукову діяльність, тобто формує собі гарне резюме. І кому не додається впевненості у собі, якщо все виходить гарно та правильно? А розвинені професійні та загальні компетенції є запорукою успішності та реалізованості людини як у професійному, так і в особистісному плані.
Студент розуміє, що прийшов навчатися не заради диплому, а заради знань. І навчання не є постійною суперечкою із Міністерством освіти та методичними радами навчального закладу, практично не постає питання про важливість того чи іншого предмету. І всі завдання виконуються вчасно не лише через старанність та сумлінність. Результатом системного навчання є оволодіння новими знаннями та навичками, які з’являються лише за умов постійного закріплення та повторення.
Сучасні заклади вищої освіти працюють в рамках «студентоцентризму» – ціннісної настанови, яка передбачає повагу до студента як особистості та організацію навчального процесу із урахуванням його потреб та інтересів. Проте жодна система освіти не зможе підлаштуватися під нестабільного студента (так само як і жоден роботодавець не візьме на роботу нестабільно працюючого робітника). І навіть якщо диплом будуть прикрашати гарні оцінки (здобуті в останній момент незрозуміло яким чином), новоспечений фахівець буде мати великі прогалини у знаннях тому, що щось недовчив під час навчання. Ну і рівень компетентності буде посереднім, чи навіть набагато нижчим, ніж у інших, що обов’язково вплине на працевлаштування. Отже ти втомився та думаєш, чим зайнятися ввечері? Виконай домашнє завдання та зроби вклад до свого майбутнього!
