У другій частині свого виступу кандидат психологічних наук Вікторія Харченко продовжила тему збереження особистісної психологічної безпеки, розглянувши дану проблематику в контексті підвищення рівня резильєнтності як психологічної готовності до раптових викликів та загроз…
У війні різні випробування. Зараз ми всі стоїмо перед викликом тривалої і виснажливої війни. Ми вже не шукаємо відповіді коли вона закінчиться. Наша відповідь на сценарій війни на виснаження це резильєтність у моделі марафону.. Говорили про те, як нам гартувати особливу якість у нашій моделі психологічної стійкості – якості витривалості – спроможності тривалий час попри усі виклики зберігати наше психічне здоров’я,, надію та відвагу, щоб вистояти, перемогти і відродитися. Торкнулися питання менеджменту енергії та його складових: регулярне поповнення сил, добре відчування себе та регулювання свого темпу, мінімізування марних витрат енергії. Ще один аспект у витривалості – готовність до труднощів. У темі війни є і тема життя поза війною. Діти народжуються, пари одружуються. Є місце для краси і вона співіснує з болем та смутком. Період війни це не час який треба пережити, це неповторний час, який треба ПРОЖИТИ. І маємо тут вибір, як його прожити. Розібрали основні компоненти моделі витривалості у резильєтності. Говорили про цінності, про дію, про корисне мислення, про регуляції емоцій і про роль позитивних емоцій, про соціальні зв’язки. Довготривала війна це довгий шлях – вона змінює нас і ми можемо бути іншими на фініші. Що буде після перемоги твориться вже зараз. Сьогодні ми бачимо нову весну нашої історії Світанок нового дня
