Суспільні катаклізми, нестабільна економічна ситуація, руйнування звичного ціннісного поля важко впливають на людину, провокуючи в неї відторгнення від суспільства, викликане внутрішнім психологічним налаштуванням або ж зовнішніми причинами (втрата житла, звільнення з роботи, вимушене переселення, смерть батьків і т.д.) . Саме в подібних ситуаціях актуалізується значення соціальної роботи як професійної діяльності, і головне завдання – допомогти людині вийти з кризового стану та адаптуватися до реалій суспільного життя. Чоловіки, жінки, дорослі, діти, особи похилого віку – всім в якийсь момент може знадобитися допомога, яку потрібно надати своєчасно і кваліфіковано.
Соціальні служби та проекти: чим займається соціальний працівник.
Українське суспільство не відноситься до категорії стабільно функціонуючої системи, а характеризується досить великою кількістю відхилень і наявністю людей, які потребують допомоги. Перша і головна категорія – діти, виховання і розвиток яких завжди вимагає професійної корекції. Однак існує і багато інших – самотні пенсіонери, ветерани, інваліди люди з важкими формами залежності або просто люди, що потрапили в кризову ситуацію.
В Україні представник професії «соціальна робота» в основному працює в дитячих дошкільних навчальних закладах (соціальний педагог) або в соціальних службах (допомога малозабезпеченим або неблагополучним сім’ям, проблемним дітям, ветеранам і т.д.) Завдання фахівця – щоб всі супровідні документи, що стосуються тієї чи іншої категорії населення, стали доступні людині, яка звернулася за допомогою до соціальних служб. Коли йде звернення до фахівця, то в першу чергу потрібно отримати розуміння, що тобі належить згідно із законом і наскільки можна розраховувати на отримання допомоги від держави.
Також соціальні працівники займаються консультаціями з приводу пільг і соціальної підтримки, проводять тренінги або працюють в рамках різних проектів (наприклад «Стоп насильству в сім’ї!») в якості консультантів або творців соціальної реклами. Також на їхні плечі лягає реалізація різних соціальних програм щодо протидії деструктивним явищам в молодіжному середовищі та взагалі в державі.
Відповідаючи на питання: «Де може працювати соціальний працівник?», можна коротко резюмувати наступне – в різних соціальних центрах та організаціях, що займаються в першу чергу психологічними і соціальними потребами населення.
Співчуття або професіоналізм? Якою має бути особистість фахівця з соціальної роботи.
Робота з людьми – нелегкий труд, особливо якщо людина є проблемною, і рішення його труднощів є найважчим завданням, як в 
психологічному, так і у функціональному плані. Потрібно бути не лише професіоналом своєї справи, а й володіти відповідними людськими якостями.
В першу чергу соціальному працівнику треба любити людей. Якщо у вас в принципі немає любові до людства, то в соціальну сферу взагалі не варто йти працювати.
Що стосується професійних якостей, то тут залежить від профілю соціальної роботи, яка може мати взаємозв’язок із юриспруденцією, дитячою педагогікою, медициною і т.д. Для роботи в правовій сфері важлива наявність системного мислення, педагогічній – навичок самоорганізації і тайм-менеджменту, медичній – наявність емпатії (активного співпереживання) і активного слухання.
Всі перераховані вище навички є важливими для всіх областей соціальної роботи як професійної діяльності, однак велику роль тут відіграє специфіка роботи – із паперами або з людьми. Якщо фахівець більшу частину робочого часу проводить в спілкуванні з людьми, то на перший план виходить емпатія або здатність розділяти переживання іншої людини.
Однак тут варто чітко розмежовувати емпатію і співчуття, адже часто в соціальну сферу йдуть працювати люди, які мають власні проблеми і таким чином реалізовуються в інших (якщо я колись щось недоотримав, то допоможу іншим). У подібному випадку фахівець із соціальної роботи не може виставити свої психологічні кордони, і постійно дозволяє іншим себе використовувати, або навпаки самому проникати до особистісного поля іншої людини. Бувають випадки, коли співробітник соціальної служби починає жити проблемами інших, що призводить до руйнування сім’ї та особистісного простору. Людина, яка вступає на спеціальність «Соціальна робота», повинна розуміти, що необов’язково позбавлятися від всіх проблем минулого саме під час навчання (це можна зробити і потім), проте варто усвідомлювати чіткість кордонів і відчувати, що можна зробити, а чого не можна. Дуже важливо розуміти, що фактор співчуття і фактор емпатії є не одним і тим же, і ставитися до всіх ситуацій варто, перш за все, з професійної точки зору.
Перспективи розвитку професії соціального працівника.
В Україні професія має велику популярність, проте, на відміну від багатьох інших країн, не має відповідного розвитку. Наприклад, в Ізраїлі на прийомі у лікаря повинен бути присутнім соціальний працівник або психолог, особливо коли мова йде про лікарів, які працюють з кризовими станами людини. Якщо пацієнт побував в зоні екстремальних ситуацій або має роботу, пов’язану їх важким психологічним станом, фахівець із соціальної роботи повинен супроводжувати пацієнта навіть у кабінеті лікаря.
У комплексному лікуванні людини кожен займається своїм сегментом діяльності – психолог лікує травму, лікар працює виключно з захворюваністю, реабілітолог (ерготерапевт) займається фізичними травмами. Соціальний працівник відстежує, щоб клієнт отримав весь комплект послуг, необхідних для його відновлення і соціальної адаптації – лікування, а також фінансову та моральну підтримку з боку держави або благодійних організацій. По суті соціальний працівник – особа, яка пов’язує між собою всі ланки – лікаря, психолога, фізіотерапевта, соціальні служби і т.д. Якщо брати динаміку розвитку спеціальності та її образ в майбутньому, то специфіка роботи буде мати на увазі контроль міжгалузевої взаємодії в процесі надання допомоги людині.
Українське суспільство підходить до розуміння необхідності формування робочих груп, куди повинні входити: лікар, психолог, фізіотерапевт, священик, соціальний працівник тобто мова йде про бригаду фахівців і загальних тенденцій розвитку, як медицини, так і соціальної сфери в контексті мультидисциплінарних команд.
Прикладна спеціальність: «Соціальна робота» в коледжі КІБІТ.
В економіко-технологічному коледжі Київського інституту бізнесу та технологій працюють виключно викладачі-практики, тому 
самі пари із профільних предметів проходять у форматі тренінгів, повністю відсутнє «начитування» лекцій, а головний акцент робиться на формуванні практичних навичок. Студенти вивчають методики роботи раннього розвитку, основи психології і конфліктології, вчаться попереджати за допомогою профілактичних заходів девіантну форму поведінки і т.д. Обов’язковою для вивчення є англійська мова, базові комп’ютерні програми і міжнародні соціальні стандарти. Після закінчення коледжу випускники можуть виконувати роботу соціального педагога або співробітника соціальної служби, брати участь в волонтерській діяльності, розробляти та реалізовувати соціальні проекти.
Випускники коледжу КІБіТ проходять практику в приватних дитячих садках, соціальних службах, відділах превенції в кримінальної поліції, благодійних організаціях. Великий відсоток старшокурсників практикується в благодійній організації «Карітас Україна», де вони працюють із безпритульними, дітьми переселенців, а також в проектах, спрямованих на протидію насильству та торгівлі людьми. В процесі проходження практики організації оцінюють потенціал майбутніх соціальних працівників, і якщо студент їм підходить, пропонують йому працевлаштування на постійній основі. За необхідності кандидат на заміщення вакантної посади проходить додаткове навчання, мета якого – відповідати вимогам роботодавця.
Додаткові тренінги (особистісного зростання, соціальної адаптації, визначення психологічного типу і т.д.) і навчальні майстер-класи студенти коледжу можуть пройти в рамках освітньої програми «Соціальна робота». Навчальні курси, розроблені з акцентом на практику, допоможуть визначити свої сильні сторони та сформувати вміння взаємодіяти із професійним простором.
Варто пам’ятати, що освіта коледжу – програма мінімум, без якого вас просто не допустять до роботи з людьми, але для подальшої успішної роботи все ж таки потрібна вища освіта. Випускникам нашого коледжу не варто турбуватися – адже фаховий коледж КІБіТ знаходиться в структурі Київського інституту бізнесу та технологій, і після його закінчення новоспечені соціальні працівники завжди зможуть вступити на факультет психології КІБіТ на практикуючого психолога або HR менеджера.
Вміння любити людей є у багатьох, але кваліфіковану допомогу люди зможуть отримати тільки від справжнього професіонала, який володіє спеціальними практичними навичками. Сформувати їх за один день неможливо, тому краще отримати відповідну освіту, в чому вам зможе допомогти навчання в економіко-технологічному коледжі КІБіТ. Пам’ятайте, що робота соціальним працівником – не єдиний варіант застосування отриманих знань, і сферу діяльності завжди можна змінити. Однак професійне вміння розуміти людей і налагоджувати з ними контакт виступить саме тим «стартовим капіталом», разом з яким можна буде побудувати все ваше подальше життя.
