Валерій Герасименко: «Найголовніше та найприємніше, що права у всіх однакові»

Київський інститут бізнесу та технологійНовиниВалерій Герасименко: «Найголовніше та найприємніше, що права у всіх однакові»

valeriyПісля вступу до коледжу для вчорашнього школяра починається зовсім нове життя. Валерій Герасименко, студент першого курсу спеціальності «Комп’ютерна інженерія» економіко-технологічного коледжу «Київського інституту бізнесу і технологій», поділився своїми враженнями про перший рік навчання.

 – Багато дев’ятикласників бояться після випуску йти зі школи, вважаючи за краще отримати повну середню освіту. Чим пояснюється Ваше рішення вступити до коледжу після 9 класу?

Так, дуже багато хто боїться йти після 9-го класу. Це обумовлено тим, що є страх і ризик залишитися взагалі без освіти або затягнути з нею на пару років. Я вчився в досить хорошому навчальному закладі, де отримав море знань. Але все одно боявся йти після 9-го класу (чесно кажучи, я навіть думав просто перейти в іншу школу, щоб отримати хороший атестат). Однак дуже мало ЗОШ були пов’язані з моєю майбутньою професією, а ось знайти коледж або ПТУ за моєю спеціальністю взагалі не було проблемою. Це і стало основою причиною уходу після дев’яти років школи.

– Вам важко далося перше доросле рішення – вибір навчального закладу?

Не зовсім важко. Я сильно сумнівався, чи варто взагалі йти після дев’ятого класу, і ніяк не міг зважитися. Але як тільки я визначився, у виборі коледжу проблем не було, я без проблем перейшов до нового навчального закладу.

– Чому ви обрали саме КІБІТ?

Про КІБіТ мені  розповіла подруга. Спочатку у мене не було особливого прагнення потрапити саме сюди, я дивився і інші коледжі. Але як тільки я з’їздив та все дізнався, відразу захотів вступити. З самого початку обрав КІБіТ з двох причин: хороша система навчання (перехід до інституту) та шикарні можливості (відкритий доступ в інтернет, комп’ютери, wi-fi і т.д.)

– Навчання в коледжі явно принесло щось нове до Вашого життя. Ви стали витрачати більше часу на дорогу, змінилася система оцінювання, з’явилися проміжні модулі та іспити в кінці семестру. Як довго тривала адаптація і наскільки успішно вона пройшла?

Я морально готувався до життя в коледжі і думав, що був готовий. Насправді, перші два місяці пройшли у повному шоці. Три пари по 1 годині 20 хвилин здавалися вічністю, а перерви в 20 хв. в перший час не вистачало. Перші сесії здавалися справжнім пеклом, а розклад пар та модулів викликав подив. Також дуже довго звикав до дороги, адже мені їхати до коледжу в середньому півтори години. Але вже через 2-3 місяці я до всього звик і тепер спокійно вчуся за стандартами коледжу.

 «Якщо студент виправить викладача, то його, навпаки, похвалять, що він помітив помилку».

– У чому особисто для Вас полягає принципова відмінність між коледжем та школою?

Тут сказати можна дуже багато. Саме основне – це система освіти. Уvaleriy1 школі нас хочуть напхати знаннями для гарної здачі ЗНО та шкільних іспитів, щоб не «підмочити» репутацію навчального закладу. У коледжі дають ті самі ж знання, але роблять акцент хоч на якусь практику. Так само й перевірка поточних знань. У школах постійно проводять всілякі самостійні роботи, по собі знаю, що дітей це дуже сильно вимотує. А в коледжі протягом модуля студенти накопичують знання і в кінці цієї «чверті» здають сесії. Виходить, що студентів менше зачіпають з приводу їх знань, ось вони менше переживають та краще складають заліки.

Ставлення викладачів та адміністрації до студентів принципово інше. У школі є зв’язок: учитель говорить – учень слухає. І якщо учень поправляє вчителя, то це вважається неправильним, тому що вчитель завжди правий. У коледжі є зв’язок: викладач говорить – студент слухає і доповнює/виправляє. І якщо студент виправить викладача, то його, навпаки, похвалять, що він помітив помилку. Адже навіть самі грамотні люди можуть помилятися.

У школі все бояться директора або будь-якого завуча, а перед входом до кабінету директора хрестяться і моляться. Правила встановлені таким чином, що директор завжди правий і до нього можна звертатися тільки з приводу дуже важливих справ. Він як бос на роботі, який вічно зайнятий і нікого не хоче слухати. У коледжі же декан або ректор не відгороджуються від студентів. До них можна звернутися коли завгодно і з будь-якого питання. І вони завжди вам допоможуть (правда, не відразу, якщо зайняті). Те ж саме ж можна і сказати про викладачів.

Істотно відрізняються вимоги до студентів. У школах від учнів постійно щось вимагають в плані освіти. Здай вірші, напиши пропущену самостійну або контрольну, здай зошит на перевірку і т. Д. У коледжі кажуть ОДИН РАЗ. Викладач сказав, всі почули. А ось зробить це студент чи ні, це вже йогопроблеми. І начебто це погано, тому що немає нагадування та мотивації, але насправді це круто. Немає тиску з боку всіх викладачів, і ти відчуваєш себе набагато спокійніше.

Хочу уточнити, що це має відношення не до всіх шкіл. Це повністю моя думка, виходячи з власного життєвого досвіду.

– Наскільки високо Ви можете оцінити технічні можливості коледжу, чи допомагає це Вам у навчанні?

10 з 10. В КІБіТе є абсолютно все, що може допомогти у навчанні. Велика бібліотека, інтернет, купа комп’ютерів, wi-fi і навіть спеціально відведений бібліотечний день. Одного цього з головою вистачить для гарного навчання.

– Що стимулювало Вас зупинити вибір саме на спеціальності «Комп’ютерна інженерія»?

Я вже в 5 років проводив за комп’ютером по 6-7 годин. Мені було цікаво просто покопатися в файлах або перевірити лайфхаки з комп’ютером. Вже з 7-8 класу я зрозумів, що мене це захоплює. В 9-му класі я вирішив для себе, що хочу вчитися саме комп’ютерній інженерії.

– Чи вивчаєте Ви профільні предмети, пов’язані з вашою спеціальністю?

Поки що ні. Я тільки закінчив перший курс, де ми доучили базові шкільні знання. Але на другому курсі у нас з’являться перші спеціальні предмети, яких я з нетерпінням чекаю.

– Ваша група спілкувалася з колегами зі старших курсів? Вони не розповіли вам, які дисципліни ви будете вивчати в майбутньому?

З цього питання я не можу багато сказати. Ми спілкувалися зі старшими курсами, але з приводу предметів майже не говорили.

– Чи готові Ви до вивчення спеціальних предметів, не боїтеся складнощів?

Чесно, я навіть поняття не маю, які у нас будуть спеціальні предмети. Але можу сказати точно, що труднощів не боюся, і якщо вони з’являться, обов’язково їх подолаю.

– Чому б Ви хотіли навчитися у коледжі КІБіТ?

По-перше, я б хотів опанувати свою спеціальність, щоб в майбутньому за допомогою моїх знань і можливостей заробляти чималі гроші. Ну а по-друге, навчитися швидко та якісно освоювати щось нове. Комп’ютерні технології не стоять на місці, і кожні 2-3 роки доводиться щось доучувати або переучувати. Я також з цим зіштовхнуся в майбутньому і хочу бути до цього готовим.

– У чому Ви бачите перспективу вашої майбутньої спеціальності? Ваша думка про розвиток IT-технологій в Україні?

На даний момент, комп’ютерні технології – практично найбільш затребувана сфера в світі. Я пішов на цю спеціальність не тільки тому, що це цікаво, а й через велику затребуваність та добру зарплатню. У порівнянні з іншими країнами IT-технології в Україні розвиваються досить повільно. Але я сподіваюся, що в майбутньому ситуація в країні покращиться.

– Чи плануєте Ви продовжувати навчання у ВНЗ після закінчення коледжу?

Так, планую. У мене в планах провчитися до кінця в коледжі, потім знайти роботу, та піти довчитися у вищому навчальному закладі на заочному відділенні.

– Як Вам подобається атмосфера в коледжі – ставлення до студентів адміністрації та викладачів?

Атмосфера добр, ставлення – дружнє. Викладачі завжди допоможуть та підкажуть. Найголовніше та найприємніше, що права у всіх однакові. Декан, ректор або викладачі розмовляють з тобою, як людина з людиною, а не як учитель з учнем.

«Людина не може прожити без знання мов, історії та літератури, без цього вона просто не буде освіченою»

valeriy2– Чи з’явилися у Вас друзі по коледжу, наскільки дружньою є ваша група?

Так, друзі з’явилися. Правда, разом не гуляємо, бо в мене дорога «з’їдає» 3 години на день, також маю свої плани. А взагалі, група досить дружня. Не дивлячись на всі «підколи» (доброзичливі), все добре спілкуються та готові допомогти один одному.

– Як Ви любите проводити своє дозвілля?

Або гуляю з дівчиною, або просто відпочиваю. У коледжі не сильно навантажують, але втомлюєшся від кількості пар та довгої дороги додому.

– Чи берете Ви участь в практичних заходах КІБІТ?

Як один з членів Студентської Ради можу сказати, що ми досить часто влаштовуємо різні заходи – не тільки святкування Нового року або Хеллоуїна, але також тренінги та майстер-класи, наприклад, організовували тренінг з ораторського мистецтва – самі домовлялися з викладачем, уточнювали час і необхідні умови, знімали на відео. Зараз Студрада монтує матеріал, щоб викласти в інтернет.

Особисто у мене тепер зовсім немає часу бувати на додаткових заходах, тому що є важливі справи, хоча вдалося недавно вирватися на наукову конференцію КІБіТ – я брав участь в Хакатоні.

– Ну а в екскурсійних поїздках? Можете назвати, що Вам запам’яталося найбільше?

Пару раз, замість пар, у нас були екскурсії до музеїв. Наприклад, ми ходили до Історичний музею (Національний музей історії України – ред.). Іноді це навіть корисно, тому що сидіти весь рік на парах досить нудно. А подібний захід відволікає від одноманітних лекцій, і дає можливість вивчити предмет не тільки за підручниками з картинками. Ось, коли нас водили в МАНЛаб (ред. – Лабораторія Малої академій наук України) проводити досліди з електрикою – в теорії ти все начебто про електрику знаєш, а ланцюг-то, раз і не завжди працює! Потрібно шукати, що не так, виправляти самому.

У травні перший курс коледжу нікуди не беруть, бо не хочуть відволікати від підготовки до ЗНО, але старші курси як раз в цей час їздять на підприємства, ось недавно були на заводі Кока-Коли і відвідували “Innovecs”, в наступному році, і наш курс візьмуть, напевно.

– Як Ви вважаєте, без яких знань не може обійтися молода людина в сучасному світі?

Щоб жити в світі, людині в принципі потрібні тільки базові знання школи. А якщо він хоче щось знати і більше заробляти, то йде здобувати вищу освіту. Але людина не може прожити без знання мов, історії та літератури, без цього вона просто не буде освіченою.

– Які побажання Ви б висловили своїм колегам, а також викладацькому складу та адміністрації КІБІТ?

Колегам бажаю набратися терпіння та запастися вдачею на наступні 3 роки. А адміністрації … Будь ласка, просто витерпіть нас)

Валерий Герасименко: «Самое главное и приятное, что права у всех одинаковые»

Київський інститут бізнесу та технологійНовиниВалерій Герасименко: «Найголовніше та найприємніше, що права у всіх однакові»

valeriyПри поступлении в колледж для вчерашнего школьника начинается совсем новая жизнь. Валерий Герасименко, студент первого курса специальности «Компьютерная инженерия» экономико-технологического колледжа «Киевского института бизнеса и технологий», поделился своими впечатлениями о первом годе обучения.

 – Многие девятиклассники боятся после выпуска уходить из школы, предпочитая получить полное среднее образование. Чем объясняется Ваше решение поступить в колледж после 9 класса?

Да, очень многие боятся уходить после 9-го класса. Это обусловлено тем, что есть страх и риск остаться вообще без образования или затянуть с ним на пару лет. Я учился в довольно хорошем учебном заведении, где получил море знаний. Но все равно боялся уходить после 9-го класса (честно говоря, я даже думал просто перейти в другую школу, чтобы получить хороший аттестат). Однако очень мало СОШ были связаны с моей будущей профессией, а вот найти колледж или ПТУ по моей специальности вообще не было проблемой. Это и стало основой причиной ухода после девяти лет школы.

– Вам тяжело далось первое взрослое решение – выбор учебного заведения?

Не совсем тяжело. Я сильно сомневался, стоит ли вообще уходить после девятого класса, и никак не мог решиться. Но как только я определился, в выборе колледжа проблем не было, я без труда перешёл в новое учебное заведение.

– Почему вы выбрали именно КИБиТ?

О КИБиТе рассказала подруга. Поначалу у меня не было особого стремления попасть именно сюда, я смотрел и другие колледжи. Но как только я съездил и все узнал, сразу захотел поступить. Изначально выбрал КИБиТ по двум причинам: хорошая система обучения (переход в институт) и шикарные возможности (открытый доступ в интернет, компьютеры, wifi и т.д.)

– Учёба в колледже явно принесла что-то новое в вашу жизнь. Вы стали тратить больше времени на дорогу, изменилась система оценивания, появились промежуточные модули и экзамены в конце семестра. Как долго продолжалась адаптация и насколько успешно она прошла?

Я морально готовился к жизни в колледже и думал, что был готов. На самом деле, первые два месяца прошли в полном шоке. Три пары по 1 часу 20 минут казались вечностью, а перемены в 20 мин. в первое время не хватало. Первые сессии казались сущим адом, а расписание пар и модулей вводило в недоумение. Также очень долго привыкал к дороге, ведь мне ехать до колледжа в среднем полтора часа. Но уже спустя 2-3 месяца я ко всему привык и теперь спокойно учусь по стандартам колледжа.

«Если студент поправит преподавателя, то его, наоборот, похвалят, что он заметил ошибку»

– В чём лично для Вас состоит принципиальное различие между колледжем и школой?

Тут сказать можно очень многое. Самое основное – это система valeriy1образования. В школе нас хотят напичкать знаниями для хорошей сдачи ЗНО и школьных экзаменов, чтоб не «подмочить» репутацию учебного заведения. В колледже дают те же знания, но делают упор хоть на какую-нибудь практику. Так же проверка текущих знаний. В школах постоянно делают всякие самостоятельные работы, по себе знаю, что детей это очень сильно выматывает. А в колледже на протяжении модуля студенты накапливают знания и в конце этой «четверти» сдают сессии. Получается, что студентов меньше трогают по поводу их знаний, вот они меньше переживают и лучше сдают зачеты.

Отношение преподавателей и администрации к студентам принципиально другое. В школе есть связь: учитель говорит – ученик слушает. И если ученик поправляет учителя, то это считается неправильным, потому что учитель всегда прав. В колледже есть связь: преподаватель говорит – студент слушает и дополняет/исправляет. И если студент поправит преподавателя, то его, наоборот, похвалят, что он заметил ошибку. Ведь даже самые грамотные люди могут ошибаться.

В школе все боятся директора или любого завуча, а перед входом в кабинет директора крестятся и молятся. Правила установлены таким образом, что директор всегда прав и к нему можно обращаться только по очень важным делам. Он как босс на работе, который вечно занят и никого не хочет слушать. В колледже же декан или ректор не отгораживаются от студентов. К ним можно обратиться когда угодно и по любому вопросу. И они всегда вам помогут (правда, не сразу, если заняты). То же самое же можно и сказать про преподавателей.

Существенно отличаются требования к студентам. В школах от учеников постоянно что-то требуют в плане образования. Сдай стихи, напиши пропущенную самостоятельную или контрольную, сдай тетрадь на проверку и т. д. В колледже говорят ОДИН РАЗ. Преподаватель сказал, все услышали. А вот сделает это студент или нет, это уже его забота. И вроде бы это плохо, потому что нет напоминания и мотивации, но на самом деле это круто. Нет давления со стороны всех преподавателей, и ты чувствуешь себя намного спокойней.

Хочу уточнить, что это относиться не ко всем школам. Это полностью мое мнение, исходя из жизненного опыта.

– Насколько высоко Вы можете оценить технические возможности колледжа, помогает ли это Вам в обучении?

10 из 10. В КИБиТе есть абсолютно все, что может помощь в обучении. Большая библиотека, интернет, куча компьютеров, wi-fi и даже специально отведенный библиотечный день. Одного этого с головой хватит для хорошей учёбы.

– Что стимулировало Вас остановить выбор именно на специальности «Компьютерная инженерия»?

Я уже в 5 лет проводил за компьютером по 6-7 часов. Мне было интересно просто покопаться в файлах или проверить лайфхаки с компьютером. Уже с 7-8 класса я понял, что меня это захватывает. И в 9-ом классе решил для себя, что хочу учиться именно компьютерной инженерии.

– Изучаете ли Вы специальные предметы, связанные с вашей специальностью?

Пока что нет. Я только закончил первый курс, где мы доучили базовые школьные знания. Но на втором курсе у нас появятся первые специальные предметы, которых я с нетерпением жду.

Ваша группа общалась с коллегами со старших курсов? Они не рассказали вам, какие предметы вы будете изучать в будущем?

По этому вопросу я не могу много сказать. Мы общались со старшими курсами, но по поводу предметов почти не говорили.

– Готовы ли Вы к изучению специальных предметов, не боитесь сложностей?

Честно, я даже понятия не имею, какие у нас будут специальные предметы. Но могу сказать точно, что сложностей не боюсь, и если они появятся, обязательно их преодолею.

– Чему бы Вы хотели научиться в колледже КИБиТ?

Во-первых, я бы хотел овладеть своей специальностью, чтобы в будущем с помощью моих знаний и возможностей зарабатывать немало денег. Ну а во-вторых, научиться быстро и хорошо учить что-то новое. Компьютерные технологии не стоят на месте, и каждые 2-3 года приходится что-то доучивать или переучивать. Я также с этим столкнусь в будущем и хочу быть к этому готовым.

– В чём Вы видите перспективу вашей будущей специальности? Ваше мнение о развитии IT-технологий в Украине?

На данный момент, компьютерные технологии – почти самая востребованная сфера в мире. Я пошел на эту специальность не только потому, что это интересно, но и из-за большой востребованности и хорошей оплаты. По сравнению с другими странами IT-технологии в Украине развиваются довольно медленно. Но я надеюсь, что в будущем ситуация в стране улучшится.

– Планируете ли Вы продолжать учёбу в ВУЗе после окончания колледжа?

Да, планирую. У меня в планах проучиться до конца в колледже, после найти работу, и пойти доучиться в высшем учебном заведении на заочном отделении.

 Как Вам нравится атмосфера в колледже – отношение к студентам администрации и преподавателей?

Атмосфера хорошая, отношение – дружественное. Преподаватели всегда помогут и подскажут. Самое главное и приятное, что права у всех одинаковые. Декан, ректор или преподаватели разговаривают с тобой, как человек с человеком, а не как учитель с учеником.

 «Человек не может прожить без знания языков, истории и литературы, без этого он будет попросту не образован».

 valeriy2 Появились ли у Вас друзья по колледжу, насколько дружная у вас группа?

Да, друзья появились. Правда, вместе не гуляем, у меня дорога «съедает» 3 часа в день, да и есть свои планы. А вообще, группа довольно дружная. Не смотря на все «подколы» (доброжелательные), все хорошо общаются и готовы помочь друг другу.

– Как Вы любите проводить свой досуг?

Или гуляю с девушкой, или просто отдыхаю. В колледже не сильно грузят, но устаешь от количества пар и длинной дороги домой.

– Участвуете ли Вы в практических мероприятиях КИБиТ?

 Как один из членов Студенческого Совета могу сказать, что мы довольно часто устраиваем разные мероприятия – не только празднования Нового года или Хэллоуина, но также тренинги и мастер-классы, например, организовывали тренинг по ораторскому искусству – сами договаривались с преподавателем, уточняли время и необходимые условия, снимали на видео. Сейчас Студсовет монтирует материал, чтобы выложить в интернет.

Лично у меня теперь совсем нет времени бывать на дополнительных мероприятиях, потому что есть важные дела, хотя удалось недавно вырваться на научную конференцию КИБиТ – я принимал участие в Хакатоне.               

– Ну а в экскурсионных поездках? Можете назвать, что Вам запомнилось больше всего?

Пару раз, вместо пар, у нас были экскурсии в музеи. Например, мы ходили в Исторический музей (Национальный музей истории Украины – ред.). Иногда это даже полезно, потому что сидеть весь год на парах довольно скучно. А подобное мероприятие отвлекает от однообразных лекций, и дает возможность изучить предмет не только по учебникам с картинками. Вот, когда нас водили в МАНЛаб (ред. – Лаборатория Малой академий наук Украины МАНЛаб) проводить опыты с электричеством – в теории ты все вроде про электричество знаешь, а цепь-то, раз и не всегда работает! Нужно искать, что не так, исправлять самому.

В мае первый курс Колледжа никуда не берут, потому что не хотят отвлекать от подготовки к ЗНО, но старшие курсы как раз в это время ездят на предприятия, вот недавно были на заводе Кока-Колы и посещали “Innovecs”, в следующем году, и наш курс возьмут, наверное.

– Как Вы считаете, без каких знаний не может обойтись молодой человек в современном мире?

Чтобы жить в мире, человеку в принципе нужны только базовые знания школы. А если он хочет знать и зарабатывать больше, то идет получать высшее образование. Но человек не может прожить без знания языков, истории и литературы, без этого он будет попросту не образован.

– Что бы Вы пожелали своим коллегам, а также преподавательскому составу и администрации КИБиТ?

Коллегам желаю набраться терпения и запастись удачей на следующие 3 года. А администрации… Пожалуйста, просто вытерпите нас)

https://journals.zetech.ac.ke/scatter-hitam/https://sipirus.sukabumikab.go.id/storage/uploads/-/sthai/https://sipirus.sukabumikab.go.id/storage/uploads/-/stoto/https://sip3dkp.sumutprov.go.id/korn/https://alwasilahlilhasanah.ac.id/starlight-princess-1000/https://www.sa-ijas.org/sweet-bonanza/https://www.remap.ugto.mx/pages/slot-luar-negeri-winrate-tertinggi/https://setwan.katingankab.go.id/asset/slot-dana/https://waper.serdangbedagaikab.go.id/public/images/qrcode/slot-dana/https://waper.serdangbedagaikab.go.id/storage/sgacor/https://waper.serdangbedagaikab.go.id/public/images/qrcode/slot-dana/https://siipbang.katingankab.go.id/storage_old/maxwin/https://csr.katingankab.go.id/asset/auto-maxwin/https://siipbang.katingankab.go.id/storage_old/android/https://siipbang.katingankab.go.id/storage_old/data_rab/