Молодёжная мотивация: определение и анализ проблемы - Київський інститут бізнесу та технологій

Мы часто сталкиваемся с ситуациями, когда молодое поколение проявляет полное безразличие к тому, что творится вокруг. Экскурсии, общественные мероприятия, поездки и даже совместные пикники превращаются в тяжкую повинность, налагаемую администрацией. Если вопрос: «Как мотивировать себя на учёбу?» ещё имеет варианты ответов, то проблема «внеклассной» активности остаётся нерешённой. Во время экскурсий интерес вызывает лишь информация о наличии удобств или столовой, а общие впечатления описываются стандартными фразами: «Ну, в общем, понравилось» или «Было вообще неинтересно». Когда дело касается организации праздника, общественной акции, экскурсии, спортивного занятия или совместного выезда на природу, выясняется, что многим это безразлично, или они «за» только на словах. Каковы могут быть причины отсутствия мотивация для саморазвития у современной молодёжи?

Кто виноват или почему общественная мотивация находится на низком уровне.

Психологи отмечают, что в принципе уровень активности у молодых людей достаточно высокий, вопрос – в какое русло она направлена. Большинство студентов впоследствии становятся прекрасными профессионалами, однако замыкаются исключительно на рабочих и личных делах. Для подобных людей характерна тотальная занятость, прагматичное отношение к жизни и полное равнодушие к тому, что не затрагивает их личные интересы. Давайте попробуем рассмотреть причины появления подобного равнодушия и инертности.

Семейные традиции. Умение быть инициативным закладывается в глубоком детстве. Стремление ребёнка к самостоятельности определяется, начиная с момента приобретения бытовых навыков. Система мотивации зависит от разных факторов – позитивный пример родителей, воспитание самодисциплины и умения делать осознанный выбор, формирование морали, основанной на общечеловеческих ценностях и т.д. Семейные обычаи (совместные обеды, пикники, познавательные игры и экскурсии), мудрые родительские советы, доверительные отношения с братьями и сёстрами часто становятся хорошим подспорьем для формирования активного уверенного в себе человека со стойкими жизненными принципами. Наоборот, негативные эмоции и дефицит времени для ребёнка, способствуют развитию комплексов и своеобразной жизненной усталости, когда тебе никто не нужен и ничего неинтересно.

Государственная политика. Формирование мотивации у молодёжи напрямую зависит от ситуации в стране. Неблагополучная экономическая ситуация, социальные потрясения, политическая нестабильность приводят к тому, что люди начинают заботиться исключительно о своих интересах. Студенты – люди отзывчивые и хотели бы изменить жизнь к лучшему, однако неудачи и разочарование вынуждают их думать только о себе, не обращая внимания на тех, кому нужна помощь.

Большая учебная нагрузка. Современные школьники и студенты часто напоминают автоматы по выполнению домашних заданий. В большинстве случаев в классе или группе количество человек начинается от тридцати, поэтому опрос занимает большую часть урока, на объяснения новой темы времени почти не остаётся, поэтому много что остаётся на самостоятельное изучение. В результате, мотивация студентов делать что-нибудь помимо учёбы находится на уровне даже не «0», а « – 1», тут лишь бы с уроками успеть.

Современные средства коммуникации. Кому из нас смартфон не заменил целый офис? Разговоры по телефону, фильмы, игры, приложения, социальные сети – всё это очень заманчиво и увлекательно, но «затягивает», и в результате куча времени вылетает «в трубу». Иногда так «залипаешь», что оторвать от гаджетов может только внешняя мотивация – домашнее задание, пары, поручения родителей и т.д.

Наличие работы. Большинство студентов пытаются совместить работу и учёбу. Стремление быть самостоятельным, иметь деньги на карманные расходы, желание приобрести новый жизненный опыт толкает студентов на поиск дополнительного заработка. Соединить работу и учёбу достаточно сложно, приходится чего-то себя лишить – сна, развлечений, общения. В такой ситуации у многих остается мотивация к обучению, однако интерес ко всему остальному, что происходит в учебном заведении, сохранить не удаётся.

Планы на будущее. Многие студенты учатся в институте на определённых специальностях, и имеют конкретный взгляд на будущее. Люди XXI века – достаточно прагматичны, и часто единственной мотивацией для студентов является желание заработать как можно больше и накопить собственный капитал как можно скорее. Для таких людей в приоритете материальные ценности (деньги, жильё, автомобиль, престижная работа, «нужные люди»), и жизнь для себя, поэтому они не считают нужным «распыляться» на общественные дела и глубоко вникать в студенческую жизнь вне аудитории.

Психологические особенности. Помимо внешних социальных факторов, на формирование мотивации человека влияет его внутренний мир. Человек может быть замкнутым или открытым, смелым или робким, ответственным или легкомысленным, серьёзным или смешливым и т.д. В психологии существует понятие «интернального» и «экстернального» типа. Первый подразумевает наличие внутреннего контроля – человек считает, что все события, происходящие с ним, зависят исключительно от его личных качеств (компетенций, целеустремлённости, особенностей), и являются прямыми результатами его действий. «Экстерналы», наоборот, ищут причины во внешних факторах, и часто стремятся переложить ответственность на других людей или обстоятельства. Подобных людей часто нужно «подталкивать» или «водить за ручку», им сложно проявлять решительность и брать на себя ответственность.

Стиль мышления. Активность личности зависит от образа мышления. Среди молодёжи хватает теоретиков (и тех, кто «не от мира сего»), или, наоборот, практиков и прагматиков. Для студенческой мотивации губительны оба варианта – если теоретик «витает в облаках» и любой проект у него заканчивается на уровне рассуждений, то прагматик просто не станет отвлекаться на ненужные ему вещи. Также у кого-то может быть больше развита способность к анализу, а у кого-то – к собиранию фактов, что тоже влияет на формирование мотивации. Не последнюю роль играет умение говорить и правильно выражать свои мысли, не испытывая при этом ощущения скованности.

Современный мир сложен и многогранен, от него легко устать. Семья, общество, государство влияют на психику и желания людей, вызывая противоречивые чувства, в результате чего человек может опустить руки и стать апатичным. Однако не стоит отчаиваться, ведь если знать причину, можно проконтролировать следствие, и откорректировать то, что ещё вчера казалось неисправляемым. О том, какие меры можно предпринять для улучшения мотивации студентов, читайте во второй части нашей статьи.

Ми часто стикаємося із ситуаціями, коли молоде покоління проявляє повну байдужість до того, що діється навколо. Екскурсії, громадські заходи, поїздки, навіть спільні пікніки перетворюються на тяжку повинність, яка накладається адміністрацією. Якщо питання: «Як мотивувати себе на навчання?» ще має варіанти відповіді, то проблема «позакласної» активності залишається невирішеною. Під час екскурсій інтерес викликає лише інформацію про наявність зручностей або столової, а загальні враження описуються стандартними фразами: «Ну, загалом, сподобалося» або «Було взагалі не цікаво». Коли справа стосується організації свята, громадської акції, екскурсії, спортивного заняття або спільного виїзду на природу, з’ясовується, що багато хто вважає це безглуздим, або вони «за» тільки на словах. Якими можуть бути причини відсутності мотивації для саморозвитку сучасної молоді?

Хто є винним або чому громадська мотивація знаходиться на низькому рівні.

Психологи відзначають, що в принципі рівень активності у молодих людей є досить високим, питання – куди ця активність спрямована. Велика частина студентів в подальшому становлять прекрасні професіонали, однак замикаються виключно на робочих та особистих справах. Для подібних людей характерна тотальна зайнятість, прагматичне відношення до життя та повна байдужість до того, що не зачіпає їхні особисті інтереси. Давайте спробуємо розглянути причини появи подібного небажання та інертності.

Семейні традиції. Уміння бути ініціативним закладається в глибокому дитинстві. Прагнення дитини до самостійності визначається, починаючи з моменту придбання домашніх навичок. Система мотивації залежить від різних факторів – позитивний приклад батьків, виховання самодисципліни та вміння робити усвідомлений вибір, формування моралі, заснованої на загальнолюдських цінностях і т. д. Сімейні традиції (спільні обіди, пікніки, пізнавальні ігри та екскурсії), мудрі батьківські поради, довірливі відносини із братами та сестрами часто стають гарним підгрунтям для формування активної впевненої у людини із стійкими життєвими принципами. Навпаки, негативні емоції та дефіцит часу для дитини сприяють розвитку комплексів та своєрідної втомленості від життя, коли вам ніхто не потрібен і нічого не цікаво.

Державна політика. Формування мотивації молоді безпосередньо залежить від ситуації в країні. Неблагонадійна економічна ситуація, соціальні потрясіння, політична нестабільність приводять до того, що люди починають піклуватися виключно про свої інтереси. Студенти – чуйні люди, які б і хотіли змінити життя на краще, але невдачі та розчарування змушують їх думати тільки про себе, не звертаючи уваги на тих, кому потрібна допомога.

Велике навчальне навантаження. Сучасні школярі та студенти часто нагадують автомати по виконанню домашніх завдань. У більшості випадків в класі або групі кількість людей починається від тридцяти, тому більшу частину уроку займає опитування, на вивчення нової теми часу майже не залишається, тому багато що залишається на самостійне опрацювання. В результаті мотивація студентів робити щось, окрім навчання, знаходиться на рівні навіть не «0», а «- 1», тут аби з уроками встигнути.

Сучасні засоби комунікації. Кому із нас смартфон не замінив цілий офіс? Телефонні розмови, фільми, ігри, додатки, соціальні мережі – все є дуже заманливим та захоплюючим, але може «затягнути», і в результаті багато часу вилітає «в трубу». Інколи так «залипаєш», що відірвати від гаджетів може тільки зовнішня мотивація – домашнє завдання, пари, доручення батьків і т.д.

Наявність роботи. Більшість студентів намагаються поєднати роботу та навчання. Прагнення бути самостійним, мати гроші на кишенькові витрати, бажання придбати новий життєвий досвід надає студентам стимул до пошуку додаткової заробітної плати. Поєднати роботу та навчання досить складно, доводиться чогось себе позбавляти – сна, розваг, спілкування. В даній ситуації у багатьох залишається мотивація до навчання, однак інтерес до всього іншого, що відбувається в навчальному закладі, зберегти не вдається.

Плани на майбутнє. Багато студентів навчаються в інституті на певних спеціальностях, і мають конкретні плани на майбутнє. Люди XXI століття є досить прагматичними, і часто єдиною мотивацією для студентів є бажання заробити як можна більше, і накопичувати власний капітал якомога швидше. Для таких людей в пріоритетом виступають матеріальні цінності (гроші, житло, автомобіль, престижна робота, “потрібні люди”), і життя для себе, тому вони не вважають за потрібне “розпилюватися” на суспільні справи та глибоко вникати в студентське життя поза аудиторією.

Психологічні особливості. Крім зовнішніх соціальних факторів, на формування мотивації людини впливає його внутрішній світ. Людина може бути замкненою або відкритою, сміливою чи боязкою, відповідальною чи легковажною, серйозною або смішною та ін. В психології існує поняття «інтернального» та «екстернального» типу характеру. Перший із них має на увазі наявність має на увазі наявність внутрішнього контролю – людина вважає, що всі події, що відбуваються з ним, залежать виключно від його особистих якостей (компетенцій, цілеспрямованості, особливостей), та є прямими наслідками її дій. «Екстернали», навпаки, шукають причини у зовнішніх факторах, та часто прагнуть перекласти відповідальність на інших людей або обставини. Подібних людей часто потрібно «підштовхувати» або «вести за руку», їм важко проявити рішучість та взяти на себе відповідальність.

Стиль мислення. Активність особистості залежить від образу мислення. Серед молоді вистачає теоретиків (і тих, хто «не із цього світу»), або, навпаки, практиків та прагматиків. Для студентської мотивації згубними є обидва варіанти – якщо теоретик «літає в хмарах» і будь-який проект для нього закінчується на рівні розмірковувань, то прагматик просто не буде відволікатись на непотрібні йому речі. Також у когось може бути більше розвинена здатність до аналізу, а у когось – до збирання фактів, що теж впливає на формування мотивації. Не останню роль грає вміння говорити та правильно виражати свої думки, не відчуваєте при цьому сприйняття скутості.

Сучасний світ є складним і багатогранним, від нього дуже легко втомитися. Родина, суспільство, держава впливають на психіку та бажання людей, викликаючи суперечливі почуття, в результаті чого людина може опустити руки та стати апатичною. Однак не потрібно впадати у відчай, адже якщо знати причину, можна проконтролювати слідство, та відкоригувати те, що ще вчора вдавалося невиправним. Про те, які мери можна зробити для покращення мотивації студентів, читайте в другій частині нашої статті.

Кто виноват или почему общественная мотивация находится на низком уровне.

Хто є винним або чому громадська мотивація знаходиться на низькому рівні.

Схожі статті