Вища освіта в Україні за останні два роки зазнала суттєвих змін: змінилися процедура вступу до ВНЗ, порядок нарахування та виплат стипендій, перелік галузей знань і спеціальностей тощо.
Однак, освітня сфера має свою специфіку — зміни та інновації в ній проходять досить повільно, тож доволі проблематично відразу оцінити їхню якість та успішність.
Вступ у 2016 році проходив за новими правилами, проте вже в 2017 нас чекають додаткові зміни: як мінімум, наразі триває обговорення щодо внесення інших спеціальностей до чинного переліку.
Деякі реформи вищої освіти ще продовжують впроваджуватися, проте ми досі не впевнені чого чекати далі, тож, давайте спробуємо проаналізувати.
Що буде зі стипендіями?
Напередодні Нового року Президент України поставив свій підпис під новим бюджетом та законом № 5130, який суттєво змінює порядок нарахування та виплати стипендій.
Нагадаємо, раніше були норми, які визначали, що стипендію повинні отримувати не менше ніж 2/3, але й не більше 3/4 студентів-бюджетників. Зараз відсоток «щасливчиків» ще зменшився — до 40-45%. При цьому кількість стипендіатів визначають Вчені Ради ВНЗ, а рейтинг може бути як загальноуніверситетським, так і складеним за факультетами чи спеціальностями.
Студенти отримуватимуть нові стипендії вже з першого місяця після зимової сесії. Це може бути або соціальна, або академічна стипендія (але студенти-сироти мають право отримувати обидві). Для більшості студентів соціальна стипендія складатиме 1000 грн, для студентів-сиріт — 2000 грн.
Звичайна академічна стипендія становитиме 1100 грн, підвищена — 1600. Студенти особливо «дефіцитних» спеціальностей зможуть розраховувати на 1400 грн.
У «невдах», які завалили сесію та потрапили на перездачу, відберуть академічну стипендію. Проте ця норма запрацює лише з наступної сесії.
Так, здавалося б уряд дійсно збільшив розмір стипендій як академічних, так і соціальних. Проте, переважно, вони все ще не досягають прожиткового мінімуму. Та й відсоток стипендіатів значно зменшився.
При цьому уряд проігнорував вимоги численних студентських протестів, що відбулися у грудні по всій Україні. Можна припустити, що прийняті урядом реформи, — це не одноразова акція, а частина вже озвученого плану щодо скорочення як частки стипендіатів, так і коштів, направлених на стипендіальне забезпечення.
Чого слід чекати вступникам? Перш за все, в умовах низького рівня життя та урізання соціальної сфери — зменшення кількості потенційних стипендіатів. Саме тому потрібно бути готовими або до наполегливого навчання, або до відсутності таких необхідних грошей.
Для багатьох вступників перспектива стипендії є вагомим аргументом під час вибору навчального закладу: вступники радше погодяться на менш цікавий фах, проте з навчанням на бюджеті. Нині ж, коли стипендія припиняє бути основною освітньою мотивацією, спектр варіантів розширюється. Так, якісна освіта в приватному навчальному закладі, на тій спеціальності, до якої молода людина має схильність, видається досить раціональним рішенням.
Боротьба з плагіатом
За порушення авторських прав в академічній сфері також серйозно каратимуть.
До 2018 року заплановано створення особливого електронного сховища академічних текстів. У ньому будуть зібрані освітні та наукові тексти, які підлягають обробці, перегляду й порівнянню.
Після запуску ресурсу заплановано створення національної наукометричної системи.
У багатьох університетах уже встановили програми для боротьби з плагіатом, на яких перевірятимуть курсові та дипломні. Тому підготуйте себе до відповідальної та чесної роботи.
Однак, наявність плагіату є каталізатором більш фундаментальних проблем: вища освіта в Україні не є достатньо якісною, прогресивною, не враховує бажання та можливості студентів, ставлячи їх у досить вузькі рамки діяльності. Боротьба з плагіатом — це боротьба в першу чергу з наслідками, а не з причиною.
Контроль за якістю освіти
Моніторити якість освіти відтепер буде неурядова організація — Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.
Вона складається з представників академій, ВНЗ, роботодавців і студентів (усього 25 осіб, які обираються на 3 роки).
Як говорять в агентстві, діяльність установи спрямована на протидію корупції, моніторинг освітніх процесів, контроль над отриманням освітніх ліцензій, порядок присудження наукових ступенів та регуляцію освітніх процесів.
Ректорів змусять задекларувати доходи
Ректори, керівники районних, обласних управлінь освіти мають надати до першого квітня електронні декларації. Поданий звіт буде оцінювати орган громадського самоврядування, в якому будуть задіяні всі категорії учасників освітнього процесу ВНЗ: не менше 75 % науковців та педагогів і не менше 15 % студентів.
Від обов’язку декларувати свої доходи звільнили хіба що директорів шкіл. Отже, студентська громадськість отримує нагоду аналізувати діяльність керівництва рідного університету, сприяючи викоріненню корупції у вищій освіті.
Освітні програми та спеціальності
Спеціальностей стане менше — передбачено злиття дрібних напрямків у більш широкі.
Таким чином, при вступі, наприклад, на спеціальність «правознавство» можна буде обрати предмети для вивчення в залежності від власних уподобань і здібностей. Студентам буде представлено на вибір не менше, ніж 25 % від загального числа навчальних дисциплін.
Це призведе до того, що майбутній спеціаліст стане більш мобільним і зможе змінити напрямок навчання або перейти в схожу галузь.
Тобто, раніше випускник отримував вузьку спеціальність, яка могла бути непопулярною серед роботодавців, — це призводило до «профільного» безробіття. Відтепер можна з легкістю перекваліфікуватися.
З іншого боку, зарахування студентів за єдиними списками без урахування потреб, наприклад, аграрнопромислового комплексу призведе до того, що ці галузі будуть залишатися без кадрів.
Вступ в 2016 році проходив вже за новими правилами, але зміни будуть й у 2017 — наразі триває обговорення щодо внесення в перелік інших спеціальностей.
За словами екс-заступниці міністра освіти Інни Совсун, вища освіта в Україні стане більш європейською: після широкої спеціальності в бакалавраті, магістри вже спеціалізуватимуться на більш вузькій темі.
Важливо також і те, що ВНЗ готуватимуть фахівців за державний бюджет лише за ліцензованими профільними спеціальностями. Тобто, правові університети не зможуть у межах держзамовлення готувати економістів, педагогів та ін.
Отже, політична, економічна та демографічна ситуація в Україні призводить до того, що деякі університети проходять атестацію та припиняють діяльність, стипендії стають все менш доступними, а “напруга” у вищих навчальних закладах постійно посилюється.
З одного боку, реальна академічна автономія ВНЗ надає можливість самостійно розробляти освітні та освітньо-наукові програми, з другого — потреби багатьох галузей можуть не враховуватися.
Реформування освіти в Україні — досить складне та комплексне явище, наслідки якого важко спрогнозувати, а успішність реформ завжди викликає побоювання.
В умовах невизначеності та нестабільності Київський інститут бізнесу та технологій пропонує принципово новий формат освіти — орієнтовний на практичну діяльність. Ми допоможемо вам розкрити свій потенціал і працювати над реальними проблемами, а не бездумно завчати матеріал. Необхідно пам’ятати, що якісна вища освіта має бути вашим свідомим вибором.
