Зовнішня військова агресія спровокувала дестабілізуючий стан українського суспільства. Великий відсоток населення як в Україні, так і за кордоном, потребує допомоги фахівців-психологів. Посттравматичні синдроми, панічні атаки, депресія, відчуття невпевненості у завтрашньому дні – це лише невеликий перелік станів, які намагаються подолати кваліфіковані психологи, психотерапевти та реабілітологи. Проте робота в режимі «нон-стоп» здатна призвести до емоційного виснаження самих «помічників» і спроба зарадити чужим стражданням може обернутися кризою для самого себе…Як розпізнати подібні кризові стани, а також яких заходів вжити для їхнього уникнення, розповіла в своїй лекції кандидат психологічних наук, доцент КІБіТ Людмила Михайлівна Гридковець…
Пані доцент, зазначила, що в цей грізний і небезпечний час країна знаходиться практично наодинці із своїми проблемами, отже зберігати та відтворювати психологічні ресурси є надзвичайно складно.
Не можуть уникнути цієї проблеми і фахівці-психологи, які регулярно відчувають на собі наслідки порушення системи оперування власними психологічними ресурсами.
Одним із найпоширеніших видів порушень є банальна втома від співчуття, яка тягне за собою як фізичне, так і психологічне, так і духовне виснаження, а згодом і професійне вигорання. Жахлива ситуація, коли початковий ентузіазм змінюється стагнацією, а згодом розчарування та апатією.
Які ж виходи пропонує пані Людмила, професійний психолог та фахівець із величезним досвідом? Прості, але від цього не менш ефективні. Серед них можна виділити:
- фізичні вправи – спорт та фізична праця завжди сприяють поліпшенню загального стану
- розмови – спілкування із родичами, друзями та колегами дає можливість відволіктися від чужих проблем та не залишатися наодинці із собою.
- приділення часу собі – ніколи не можна забувати про особисте життя, яке повинно бути чітко відмежоване від професійного
- інтереси за межі професією – хобі, яке приносить задоволення, нерідко здатне розрадити людину навіть із самим високим рівнем втомленості.
- Правильно розставлені пріоритети – завжди потрібно розуміти що є по-справжньому важливим і цінним і власне здоров’я тут не повинно бути на останньому місці.
Пані Гридковець визначила також перелік дій, які не слід здійснювати при професійному вигорання. Категорично не рекомендується:
- звинувачувати інших у своїх проблемах;
- шукати іншу роботу;
- псувати стосунки та розлучатися;
- постійно скаржитися;
- само лікуватися;
- працювати більше;
- нехтувати власними потребами
Отже наприкінці своєї лекції, Людмила Михайлівна підсумувала, що хоча напруження і виснаження підстерігають нас на кожному кроці, існують продуктивні шляхи їхнього подолання.
Після виступу пані доцента, аудиторія отримала можливість обговорити питання, в межах яких на конкретних прикладах було розібрано ситуації професійного вигорання.
Щиро дякуємо Гридковець Людмилі Михайлівні за висвітлення актуальної на сьогодні проблеми, а також за висловлені пропозиції та рекомендації!
