Київський інститут бізнесу та технологій, 15 березня 2024 р
Сьогодні гендерний баланс і гендерна паритетність виступають не лише як поняття, що стимулюють соціальну та економічну рівноправність, але й як стратегічні напрямки для досягнення сталого розвитку в сучасному світі. Підтримка гендерної рівності на ринку праці є важливою складовою для підвищення конкурентоспроможності економіки та забезпечення стійкого росту.
Забезпечення гендерного балансу передбачає не лише рівний доступ до можливостей зайнятості та кар’єрного розвитку для чоловіків і жінок, але й розвиток гнучких форм роботи, які враховують різноманітні життєві ситуації та потреби людей. Це означає створення умов для збалансованого поєднання професійної діяльності та сімейного життя, а також сприяння активній участі жінок у вищому менеджменті та прийнятті стратегічних управлінських рішень.
Наслідком досягнення гендерного балансу є збільшення продуктивності та ефективності праці, зниження ризику соціальних конфліктів та підвищення рівня задоволення працівників своєю професійною діяльністю. Це сприяє створенню стабільного економічного середовища, яке сприяє сталому розвитку та підвищенню якості життя населення.
Значущою подією на шляху до розвитку гендерного балансу у сучасному світі стала Міжнародна науково-практична конференція «Гендерна рівновага на ринку праці як умова стійкого розвитку», організована Київським інститутом бізнесу та технологій у Києві 15 березня 2024 року.
Про великий інтерес до цієї теми та потребу в обміні досвідом та ідеями щодо покращення ситуації з гендерною рівністю говорить участь понад 150 представників науки, освіти, журналістики, політики та бізнесу в офлайн-форматі.
На конференції були обговорені різні аспекти гендерної рівності на ринку праці, включаючи питання рівних можливостей для чоловіків і жінок у кар’єрному розвитку, вирівнювання зарплатній нерівності, підтримки жінок у вищому менеджменті та підприємництві, а також важливість гендерного балансу для сталого економічного розвитку.
Ця конференція стала потужним кроком на шляху до підвищення уваги до гендерних питань у сфері праці та бізнесу і сприяла зміцненню мережі фахівців та ділових партнерів, зацікавлених у досягненні гендерної рівності та балансу на ринку праці.
Розглядаючи проблему встановлення гендерного балансу в Україні, учасники конференції зосередили свої зусилля навколо пошуку відповідей на такі питання:
- Як подолати професійну сегрегацію та впровадити гнучкі умови праці?
- Як найкраще вибудувати HR-процеси?
- Чи здатна цифрова економіка подолати гендерну нерівність?
Як це було?
На початку конференції Олена Штановська, представниця Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні і фахівчиня відділу економіки, відкрила захід вітальним словом. Вона не лише відзначила високий рівень організації конференції, але й налаштувала учасників на плідну та продуктивну роботу.
Із першою установчою доповіддю виступила Олена Яковлева – докторка філософських наук, професорка, ректорка Київського інституту бізнесу та технологій, провідна дослідниця в галузі соціальної філософії та методології соціального пізнання, світ-системного і компаративно-типологічного аналізу суспільств та їх економічних сфер, була членкинею громадської Ради МОН України, Головою Української асоціації з розвитку менеджменту та бізнес-освіти (УАРМБО).
Її доповідь була насичена ідеями дослідження Клаудії Голдін щодо гендерної рівноваги на ринку праці.
Голдін, яка отримала Нобелівську премію 2023 року, висвітлює розрізнення між гендерними стереотипами та об’єктивними економічними процесами. Її дослідження показують, що історично різниця в оплаті праці не завжди зумовлена тільки освітою, але й зміною соціальних ролей та економічними кризами.
Голдін висвітлює, що розриви в оплаті праці між чоловіками та жінками відображаються не лише в наявних стереотипах, але й у втраті компетенцій через материнство та догляд за дітьми. Це вимагає реструктуризації робочих місць та гнучкого графіку для забезпечення рівної можливості праці для жінок і чоловіків. Такі дослідження відкривають шлях до ефективної політики забезпечення гендерної рівності та балансу між сімейними та професійними обов’язками.
Марина Головко, HR-директорка Robota.ua та експертка у ринку праці, розкрила головні тенденції гендерних розривів на ринку праці. Її доповідь підтвердила, що жінки займають менше посад вищої керівної ланки, а також стикаються з розривом у оплаті праці порівняно з чоловіками. Також було зазначено, що жінки недостатньо представлені у галузях майбутнього, таких як STEM.
Дані з Robota.ua підтвердили, що в умовах війни відбулися значні зміни на ринку праці, що призвели до зростання дефіциту кадрів та збільшення представництва жінок у деяких професіях. Однак гендерний розрив залишається актуальною проблемою, і для подолання цієї проблеми необхідні спільні системні заходи на рівні суспільства, держави та бізнесу.
Анастасія Шевченко, CEO/партнерка Lugera Ukraine та власниця Fintech Solutions, розглянула важливість гендерної рівноваги в економіці, орієнтованій на навички. Вона підкреслила, що талант стає ключовим чинником на ринку праці, а керівники мають готувати своїх працівників до невідкладної еволюції ролей.
У нестійкому BANI-світі важливі гнучкість і включення, а також зростає значущість людських навичок, особливо в лідерстві. Залучення індивідуальностей, які інвестують у команду, виступає критичним елементом успіху. Пані Анастасія наголосила на десяти ключових навичках, які впливають на гендерний баланс на ринку праці, включаючи аналітичне та творче мислення, гнучкість, технологічну грамотність та управління талантами.
Ці умови вимагають розвитку лідерських та комунікативних здібностей, емоційного інтелекту, емпатії та здатності до співпраці та ефективного прийняття рішень. ІТ-навички, зокрема штучний інтелект і кібербезпека, стають додатковою вагою у формуванні гендерного балансу на сучасному ринку праці.
Олена Никифорук, докторка економічних наук та старша наукова співробітниця Інституту економіки та прогнозування НАН України, презентувала доповідь з гендерного аспекту економіки ринку праці. Вона підкреслила проблеми гендерного розриву в оплаті праці та горизонтальної сегрегації на ринку, звертаючи увагу на соціальний механізм, який формує нерівність між чоловіками та жінками. Головними факторами в цьому контексті є горизонтальна та вертикальна гендерна сегрегація, які визначають різницю в оплаті праці та розподілі обов’язків в сім’ї.
Олена Никифорук підкреслила необхідність впровадження заходів щодо розвитку гендерної рівності на ринку праці. Вона вказала на важливість усвідомлення та врахування вартості хатньої роботи, яка зараз часто не оплачується та не враховується в статистиці. Розвиток гендерного балансу передбачає також підтримку українських підприємств у боротьбі з дискримінацією за ознакою статі та створення прикладів рівних можливостей.
На завершення, Олена Никифорук запропонувала власне бачення щодо подолання гендерних розривів у суспільстві, включаючи підтримку ініціатив, спрямованих на усвідомлення та розвиток гендерної рівності на робочому місці та у сім’ї.
Панельні дискусії
Панельні дискусії були особливо цікавими та плідними завдяки професійній модерації від Ганни Безулик та Анатолія Гулея та привернули увагу своїм інноваційним підходом та глибоким аналізом актуальних тем. Учасники активно обмінювались ідеями та досвідом, що сприяло нарощуванню знань та розвитку нових стратегій управління українським бізнесом.
Економічний потенціал жіноцтва у відбудові країни
Захоплююча панельна дискусія під керівництвом відомої української телеведучої та заслуженої журналістки України Ганни Безулик була зосереджена на розгляді практичних кейсів жінок, що досягли значних успіхів у різних сферах суспільного життя України, мають індивідуальний практичний погляд на стан гендерних процесів у різноманітних галузях.
Спікерами дискусії стали Оксана Сивак (заступниця міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції), Алуа Єсмаханова (кандидатка економічних наук, доцентка Київського інституту бізнесу та технологій), Олена Стоянова (кандидатка медичних наук, головна лікарка клініки StEsthetic), Гліб Лєшков (партнер ЮК SOLIDUM), Олена Кривченкова (старша національна лідерка MARY KAY) та Юлія Федосюк (CEO UAPAY).
Умови війни сприяли зміні динаміки жіночої участі у суспільно-політичних процесах. Відчутно зросла присутність і сила голосу жінок у владних структурах, зокрема у Кабінеті Міністрів України, що призвело до більшої поваги до їхніх думок та впливу на прийняття державних рішень. Також була прийнята національна програма з подолання розриву в оплаті праці та паритетного конкурсу на здобуття посади, що свідчить про зростаючу увагу до гендерної рівності.
У той же час, в приватному секторі існує політика нерівності в оплаті праці, заснована на стереотипі “чоловіка-годувальника”, якому надають перевагу у заробітній платі за ту саму працю. Однак представники бізнесу підтвердили, що держава, зокрема, Міністерство цифрової трансформації України, активно підтримує жінок у зміні професій та пошуку робочих місць, надаючи їм фінансову підтримку для розвитку власного бізнесу. Такі заходи спрямовані на збільшення можливостей жінок у сфері економіки та підвищення їхнього соціального статусу.
В обговоренні звучали аргументи та ініціативи, які підтримують рівність та розвиток жіночого підприємництва. Не забували й про важливість гармонійного поєднання сімейного та професійного життя, відзначаючи активну роль жінок у цьому контексті.
Все це разом створило динамічне та надзвичайно цікаве обговорення, яке залишило яскравий відбиток в пам’яті учасників та гостей конференції.
Блискуча, професійна модерація, цікаві та іноді компрометуючі питання до учасників панелі допомогли зробити обговорення жвавим і продуктивним, стимулюючи учасників до глибоких думок і висловлення важливих поглядів.
Цифрові тренди: виклики та можливості
Модератором цієї частини став Анатолій Гулей (доктор економічних наук, Голова правління УМВБ).
Своїми знаннями, досвідом та візіями цифрових трендів на ринку праці, викликів і можливостей поділилися Ольга Осінська (керівниця експертної групи з розвитку новітніх технологій і цифрових інновацій директорату цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України), Юрій Баланюк (голова Національного агентства кваліфікацій), Ростислав Дюк (голова правління Асоціації фінтех та інноваційних компаній), Інна Тютюн (членкиня правління Sense Bank), Дмитро Ніколаєвський (головний юрист проєктного офісу з віртуальних активів Міністерства цифрової трансформації України).
Учасники дискусії обговорили переваги та виклики цифрового суспільства та сучасних фінансових технологій, враховуючи гендерний баланс. Україна активно розвиває національні кваліфікаційні стандарти відповідно до європейських вимог, сприяючи цифровому розвитку та розширенню можливостей для жінок на ринку праці. Технології штучного інтелекту та блокчейну формують нові стандарти інновацій, а електронне резидентство сприятиме розвитку цифрової присутності іноземців у країні, що допоможе збільшити ринок праці й можливості для жінок.
Цифрові технології сприяють розвитку гендерного балансу та формують нову культуру взаємодії у цифровому середовищі.
Сьогодні Україна визначає напрямок розвитку фінансових технологій як джерело інновацій, спрямовуючись на партнерство замість конкурентності. Політика формування цифрових компетентностей для нових професійних стандартів розширює можливості гендерного балансу на ринку праці, де перевагу мають ті, хто вміло володіє цифровими навичками, незалежно від статі.
Ця панель вразила аудиторію своєю динамікою і енергійністю, викликавши сильний інтерес серед учасників.
У прикінцевому слові ведучий конференції Віктор Щербина (доктор соціологічних наук, професор Київського інституту бізнесу та технологій) висловив важливу думку про потребу уважного ставлення до зміни стереотипів у сучасному суспільстві. Він наголосив, що гендерний баланс на ринку праці потребує ретельно розроблених стратегій змін, що базуються на науковому знанні та врахуванні наслідків. Цифрова епоха вимагає нової міфології, де формуватиметься модерний індивід, котрий здатний існувати, розвиватись і взаємодіяти в історично новому діджиталізованому соціальному середовищі, компонентом якого є штучний інтелект як один із агентів соціальної взаємодії на ринку праці в його гендерному вимірі.
Такий підхід стає актуальним напрямком співпраці науки, бізнесу і держави для стійкого розвитку України у ХХІ столітті.
А після закінчення конференції тривало святкування на честь дня народження Олени В’ячеславівни Яковлевої – ректорки КІБіТ. У приміщенні панувала жива атмосфера, сповнена вітань, подарунків та квітів. Класична музика, виконана талановитим ансамблем на струнних інструментах, додала святкового настрою.
Дякуємо локації події UNIT CITY за висококласний сервіс. А також усім учасникам, спікерам та організаторам за незабутню подію!
Нехай наша робота сприяє змінам у суспільстві та розвитку гендерної рівності!
