22-23 вересня у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулась Українсько-польська міжнародна наукова конференція «Класичний університет у контексті викликів епохи» (Classic University in the Context of Challenges of the Epoch). Протягом двох днів науковці обговорювали питання на кшталт функціонування відкритих університетів, роботи бізнес-університетів, критерії національного вищого навчального закладу тощо, щоб з’ясувати особливості сучасного дослідницького вищого навчального закладу у світі та особливості його функціонування в Україні.
Зокрема, секція 5 розглядала «Основні риси дослідницького університету». Модератором цього напрямку виступив доктор філософських наук, професор Кафедри теоретичної і практичної філософії КНУ імені Т.Г.Шевченка, проректор з наукової роботи Київського інституту бізнесу та технологій Бойченко Михайло Іванович.
Науковець заявив: «У дослідницьких університетах роль професури як науковців зростає: дослідницьким є університет, де наявні науковці-першовідкривачі, лідери індивідуальних рейтингів цитування, індексу Гірша тощо, які також виступають у ролі організаторів колективних наукових досліджень, які мають як фундаментальний, так і прикладний характер. Для реалізації прикладного та практичного значення фундаментальних досліджень необхідно всебічно розвивати можливості наукового менеджменту».
Учені дійшли висновку, що набувати статусу дослідницького можуть передусім класичні університети, у яких наявний значний внутрішній потенціал для міждисциплінарних та фундаментальних досліджень, а також належна матеріальна база для проведення наукових експериментів. В Україні ж статус дослідницьких здобули університети, які раніше отримали статус «національного», причому з найвищим рейтингом. У світі, зокрема у США, статус дослідницького нерідко здобувають також недержавні (приватні ) університети, передусім корпоративні.
Функціонування дослідницького університету на наших теренах має свої особливості: «В Україні в роботі дослідницьких університетів слід враховувати передусім національну специфіку традицій розвитку наукових шкіл та специфіку господарського потенціалу держави, який, зокрема, має виразну інформаційно-аграрну спрямованість. Слід посилювати патріотичну спрямованість наукових досліджень у її цивілізованих формах: предметом досліджень має бути передусім національна економіка, культура, історія тощо, відповідно навіть фундаментальні дослідження мають здійснюватися з повним розумінням сфери можливого застосування їхніх результатів на вітчизняному ґрунті та з метою розвитку вітчизняних економіки, суспільства, людських ресурсів».
Київський національний університеті імені Тараса Шевченка та Київський інститут бізнесу та технологій сьогодні – дослідницькі навчальні заклади. Якщо перший – зразкова модель класичного дослідницького університету, то останній – новітній навчальний заклад, що спеціалізується на бізнес-освіті та дослідженні проблемних питань розвитку бізнесу та функціонування бізнесу.
