«У дослідницьких університетах роль професури як науковців зростає», – заявив проректор КІБіТ на Українсько-польській міжнародній конференції

Київський інститут бізнесу та технологійНовини«У дослідницьких університетах роль професури як науковців зростає», – заявив проректор КІБіТ на Українсько-польській міжнародній конференції

22-23 вересня у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулась Українсько-польська міжнародна наукова конференція «Класичний університет у контексті викликів епохи» (Classic University in the Context of Challenges of the Epoch). Протягом двох днів науковці обговорювали питання на кшталт функціонування відкритих університетів, роботи бізнес-університетів, критерії національного вищого навчального закладу тощо, щоб з’ясувати особливості сучасного дослідницького вищого навчального закладу у світі та особливості його функціонування в Україні.

Зокрема, секція 5 розглядала  «Основні риси дослідницького університету». Модератором цього напрямку виступив доктор філософських наук, професор Кафедри теоретичної і практичної філософії КНУ імені Т.Г.Шевченка, проректор з наукової роботи Київського інституту бізнесу та технологій Бойченко Михайло Іванович.

%d0%b1%d0%be%d0%b9%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be

Науковець заявив: «У дослідницьких університетах роль професури як науковців зростає: дослідницьким є університет, де наявні науковці-першовідкривачі, лідери індивідуальних рейтингів цитування, індексу Гірша тощо, які також виступають у ролі організаторів колективних наукових досліджень, які мають як фундаментальний, так і прикладний характер. Для реалізації прикладного та практичного значення фундаментальних досліджень необхідно всебічно розвивати можливості наукового менеджменту».

Учені дійшли висновку, що набувати статусу дослідницького можуть передусім класичні університети, у яких наявний значний внутрішній потенціал для міждисциплінарних та фундаментальних досліджень, а також належна матеріальна база для проведення наукових експериментів. В Україні ж статус дослідницьких здобули університети, які раніше отримали статус «національного», причому з найвищим рейтингом. У світі, зокрема у США, статус дослідницького нерідко здобувають також недержавні (приватні ) університети, передусім корпоративні.

Функціонування дослідницького університету на наших теренах має свої особливості: «В Україні в роботі дослідницьких університетів слід враховувати передусім національну специфіку традицій розвитку наукових шкіл та специфіку господарського потенціалу держави, який, зокрема, має виразну інформаційно-аграрну спрямованість. Слід посилювати патріотичну спрямованість наукових досліджень у її цивілізованих формах: предметом досліджень має бути передусім національна економіка, культура, історія тощо, відповідно навіть фундаментальні дослідження мають здійснюватися з повним розумінням сфери можливого застосування їхніх результатів на вітчизняному ґрунті та з метою розвитку вітчизняних економіки, суспільства, людських ресурсів».

Київський національний університеті імені Тараса Шевченка та Київський інститут бізнесу та технологій сьогодні – дослідницькі навчальні заклади. Якщо перший – зразкова модель класичного дослідницького університету, то останній – новітній навчальний заклад, що спеціалізується на бізнес-освіті та дослідженні проблемних питань розвитку бізнесу та функціонування бізнесу.

«В исследовательских университетах роль профессуры как ученых растет», – заявил проректор КИБиТ на Украинско-польской международной конференции

Київський інститут бізнесу та технологійНовини«У дослідницьких університетах роль професури як науковців зростає», – заявив проректор КІБіТ на Українсько-польській міжнародній конференції

22-23 сентября в стенах Киевского национального университета имени Тараса Шевченко состоялась Украинский-польская международная научная конференция «Классический университет в контексте вызовов эпохи» (Classic University in the Context of Challenges of the Epoch). В течение двух дней ученые обсуждали вопросы функционирования открытых университетов, работы бизнес-университетов, критерии национального высшего учебного заведения и т.п., чтобы выяснить особенности современного исследовательского высшего учебного заведения в мире и особенности его функционирования в Украине.

В частности, секция 5 рассматривала «Основные черты исследовательского университета». Модератором этого направления выступил доктор философских наук, профессор Кафедры теоретической и практической философии КНУ имени Т. Г. Шевченко, проректор по научной работе Киевского института бизнеса и технологий Бойченко Михаил Иванович.

%d0%b1%d0%be%d0%b9%d1%87%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be

Ученый заявил: «В исследовательских университетах роль профессуры как ученых растет: исследовательским есть университет, где имеются ученые-первооткрыватели, лидеры индивидуальных рейтингов цитирования, индекс Гирша и т.п., также выступают в роли организаторов коллективных научных исследований, которые имеют как фундаментальный, так и прикладной характер. Для реализации прикладного и практического значения фундаментальных исследований необходимо всесторонне развивать возможности научного менеджмента».

Ученые пришли к выводу, что приобретать статус исследовательского могут прежде всего классические университеты, в которых наблюдается сильный внутренний потенциал для междисциплинарных и фундаментальных исследований, а также надлежащая материальная база для проведения научных экспериментов. В Украине же статус исследовательских получили университеты, которые ранее получили статус «национального», причем с самым высоким рейтингом. В мире, в частности в США, статус исследовательского нередко получают также негосударственные (частные) университеты, прежде всего корпоративные.

Функционирование исследовательского университета в нашей стране имеет свои особенности: «В Украине в работе исследовательских университетов следует учитывать прежде всего национальную специфику традиций развития научных школ и специфику хозяйственного потенциала государства, который, в частности, имеет выразительную информационно-аграрную направленность. Следует усиливать патриотическую направленность научных исследований в ее цивилизованных формах: предметом исследований должно быть прежде всего национальная экономика, культура, история и т.п., соответственно даже фундаментальные исследования должны осуществляться с полным пониманием сферы возможного применения их результатов на отечественной почве и с целью развития отечественных экономики, общества, человеческих ресурсов».

Киевский национальный университете имени Тараса Шевченко и Киевский институт бизнеса и технологий сегодня – исследовательские учебные заведения. Если первый – образцовая модель классического исследовательского университета, то последний – новейший учебное заведение, специализирующееся на бизнес-образовании и исследовании проблемных вопросов развития и функционирования бизнеса.