Пандемія COVID 19 спричинила справжній конфлікт двох цивілізаційних парадигм – відкритої глобальної та закритої національної, що знайшло своє відображення як в економічних, так в соціально-політичних, так і в культурних процесах. Міжнародний економічний форум в Давосі визначив нові тренди, орієнтовані вже не на цілі сталого розвитку, а на алгоритми відповіді нагальним викликам. З метою інформування та обговорення нових трендів бізнес освіти Київським інститутом бізнесу та технологій у співробітництві із Українською асоціацією з розвитку менеджменту та бізнес освіти було організовано круглий стіл в режимі «онлайн». Виступи спікерів були насиченими та інформативними та змусили аудиторію задуматися про вирішення актуальних проблем.
Чи є міжнародне співробітництво під загрозою? Експертна оцінка Світлани Ковальчук
Чи може залишитися міжнародне співробітництво актуальним та масштабним в умовах, коли пандемія Covid 19 закрила кордони між країнами та регіонами? Чи не виводить карантин на перший план інтереси національних держав, які поступаються глобальним, адже тотальний локдаун та обмеженість контактів знижує як обсяги міжнародних перевезень, так і об’єм безпосередньої комунікації? Світлана Ковальчук, виконавча директорка YES (Yalta European Strategy), міжнародний проектний менеджер Фонду Вкітора Пінчука, здійснила спробу розібратися в ситуації.
Перш за все, спікер зазначила, що в якій би мірі не знизилися об’єми міжнародних перевезень, вони все одно є і залишаються актуальним і елементарним прикладом є транспортування вакцини, масок та гуманітарної допомоги, яке потребуватиме координації спільних зусиль всіх держав. Міжнародне співробітництво також буде залишатися актуальним в усіх сферах – як в економіці та бізнесі, так і в межах правового поля та освітнього простору. «Ми маємо творити новий світ, в основі якого має бути відповідальність та довіра», зазначила пані Світлана.
Іма Хренова-Шимкіна: світ потребує інноваційних фахівців з енергоефективності!
Одним із актуальних питань, які були підняті на форумі у Давосі, стали питання екології та енергоефективності, адже ресурси планети не є безмежними, і в ситуації швидко зростаючого населення та глобального потепління, потрібно дотримуватися визначеного комплексу мір, аби досягти їхнього рівномірного та продуктивного розподілення. Експерт Іма Хренова-Шимкіна, заступник директора проекту «Сприяння енергоефективності в Україні та впровадження Директиви ЄС про енергоефективність», поставила питання про співвіднесення головних освітних трендів та актуальних запитів енергоефективності.
Щоб дотримуватися «Європейської зеленої угоди» (документ 2019, який повинен сприяти зменшенню парникових газів та встановлення нейтрального клімату в Європі), потрібно зробити чистим простір навколо – використовувати чисту енергію, здійснювати чисте будівництво, зменшити викид сміття, виробити для себе власну стратегію збереження природи.
Звичайно, визначити цілі та приорітети, які сприятимуть підвищенню потенціалу енергоефективності, зобов’язана держава. Проте запити щодо фахівців, які виникнуть як у держави, так і у приватних компаній, зможуть задовольнити саме заклади вищої освіти, впроваджуючи інноваційне навчання. Ринок потребуватиме енергетиків, енергоменеджерів, енергоаудиторів, тих самих нових «енергоефективних» будівельників (адже чи багато здатний здійснювати енергозберігаючі та енергоефективні забудови в сучасних умовах?)
Задовольнити ці запити якраз і покликана освіта – як формальна, так і неформальна. І якщо для сучасної молоді важливо бути як фінансово незалежним, так і успішним та реалізованим, дана освіта повинна бути побудована відповідним чином.
Пані Іма визначила головні тренди, яких повинні дотримуватися сучасні освітні заклади (як вищої освіти, так і фахової підготовки). Це є Інноваційність, критичне мислення та емоційний інтелект. Якщо перший надасть можливості отримати перспективну роботу, другий – здійснити правильний життєвий вибір, то третій навчить вчитися на своїх власних помилках та бути толерантним до інших. І головним, що є актуальним для людства, зокрема молоді, є здатність думати – про зміну клімату, про енергоефективність і взагалі про майбутнє.
Юрій Єхануров: Яким можна бачити майбутнє української освіти?
В епоху тотальної технологізації та модернізації освітній процес є непростим і дуже часто нагадує інформаційний терор, коли серед великої кількості фейків неможливо відрізнити від справжньої інформації. Світ став більш динамічним, бурхливим і жорстким – треба вчитися, знати та цінити те, що маємо. Адже є найбільш актуальною є проблема із дефіцитом ресурсу, і вирішувати треба її миттєво та терміново. В своїй доповіді «Чи є майбутнє в української освіти?» екс-прем’єр міністр України, кандидат економічних наук, Юрій Єхануров, торкнувся проблеми забезпечення ЗВО потреб населення, а також спробував визначити місце бізнес освіти в сучасній структурі освітнього процесу.
Нажаль замість дискусії про майбутнє, зазначив пан Єхануров, маємо дискусію про минуле, коли розглядається позитивний минулий досвід, і не робиться нічого для його екстраполяції.
Освітні реформи, покликані покращити ситуацію в освіті, створюють загрозу для формування кваліфікованих кадрів у провінції, адже передбачається укрупнення районів та закриття старших шкіл в селах, що відобразиться на добробуті та благополуччі мешканців. І саме заклади фахової підготовки та бізнес школи можуть стати вдалим вирішенням проблеми.
Тема бізнес шкіл є затребуваною, вважає пан Юрій, адже вони пропонуватимуть професії майбутнього і зможуть забезпечити області та райони кваліфікованими кадрами в галузі технічних професій та медицини, і, відповідно, сприятимуть створенню робочих місць.
Підсумовуючи свою доповідь, Юрій Єхануров зазначив, що головний тренд теперішньої реальності – це профілактика – профілактика здоров’я, профілактика проблем, профілактика загроз. Адже проблему набагато простіше передбачити, ніж вирішити. Агресивний перехід до віртуального простору спричинив велику конкуренцію в усіх сферах, і головною задачею людство є опанувати мистецтво мислення, готуватися саме до майбутнього (а не озиратися в минуле) і вчитися їм майстерно управляти.
Чим складне життя в епоху змін? Філософський погляд Віктора Щербини
Наступна доповідь – «Завдання бізнес освіти у контексті ризику розриву міждержавних відносин», була виголошена професором Віктором Щербиною, співзасновником та директором з наукової роботи Стратегічної групи «Софія». Спікер зазначив, що в Давосі була виголошена необхідність переходу до нової парадигми, яка базуватиметься на новій формі капіталізму – «Капіталізму зацікавлених сторін». Головним трендом майбутніх пошуків повинен стати принцип «Мислити глобально, а діяти локально». Не дивлячись на пріоритет національного в останні два роки, радикальний відхід від глобалізації означає некерованість світу, коли кожен поставить свої інтереси вище за інших.
На думку пана Віктора, саме бізнес спільноти здатні стати тими самим агентом соціальних змін, які повинні сформувати орієнтацію на глобальне, а бізнес освіта – усвідомити своє місце як розробник стратегії формування інноваційного глобального мислення. На університети покладається велика відповідальність, адже вони повинні стати рупорами та провісниками нового ставлення до дійсності – глобального, толерантного, всезагального.
Майстер-класс з організації освітнього простору від Олени Димченко
У продовження доповіді попереднього спікера, професор Олена Димченко розповіла, яким чином принципи бізнес освіти реалізуються в стратегії розвитку Харківського Національного університету міського господарства ім..О.М.Бекетова. Одним із вагомих напрямків є активна робота із стейкхолдерами в галузі проходження практики та працевлаштування, що виключає інтенсивний відтік кадрів за кордон. Співпраця відбувається як із органами державної адміністрації, так і з бізнес структурами, зокрема лідерами будівельної галузі: АТ «Трест Житлобуд», ТОВ «Стальконструкція», ПАТ «Харківський плитковий завод», ПАТ «Караївський машинобудівний завод» і т.д. В 2019 році було прийнято рішення про експериментальну підготовку фахівців за освітньою програмою «Промислове та цивільне будівництво», яке відбувається за безпосереднього залучення стейкхолдерів (посилення «практичної складової» навчальних планів, стажування, проходження практики, працевлаштування).
Проте діяльність університету не обмежується лише безпосереднім випуском дипломованих фахівців. Поряд із освітніми програмами підготовки бакалаврів та магістрів тут функціонують професійні програми додаткової освіти, які передбачають підготовку фахівців із сертифікації енергетичної ефективності будівель і споруд та тренінги для енергоаудиторів. Програми розроблені у співробітництві із Державним агентством енергоефективності та енергозбереження та передбачають отримання усіма учасниками кваліфікаційний атестат.
Завершила пані Олена свою інформативну промову цитатою відомого підприємця, інвестора, письменника: «Фінансовий інтелект народжується в результаті інвестування часу в реальний світ. Інвестування в вашу фінансову освіту окупиться не одразу, але окупиться обов’язково», чим підтвердила перспективність бізнес освіти у організації простору та розвитку територій.
Четверта промислова революція: комплексний виклад проблеми від Олени Нікіфорук
Світ живе в епоху четвертої промислової революції цифрової економіки, яка настала вслід за промисловою революцію машин та становленням парадигми економіки послуг. Доктор економічних наук, Олена Нікіфорук вслід за Клаусом Швабом визначила четверту промислову революцію як масове впровадження кіберсистем у виробництво, обслуговування людських потреб, включаючи побут, працю і дозвілля.
На сучасну промисловість, на думку експертки, впливають чотири головні фактори – побутовий та промисловий Інтернет (забезпечує можливість опосередкованого контакту), аналітика на основі великих даних (прозорість інформації та здатність систем створювати віртуальну копію фізичного світу), взаємозв’язок машин (допомога людині у обробці великих даних та виконання небезпечних завдань), штучний інтелект як здатність самостійно і автономно приймати рішення.
Перед людством зараз постає дилема – техногенний та інформаційний розвиток з одного боку, а з другого – нездатність перебороти виклики та загрози, які викликає технічний прогрес. Вихід можна знайти лише індивідуальний для кожної людини – формування та розвиток у кожного таких рис, як адаптативності та креативності, що дасть можливість знайти себе в умовах четвертої революції.
Всеволод Яковлев: Як правильно працювати з даними в епоху тотальної інформатизації
Завершував круглий стіл доктор економічних наук, фахівець із аналізу інформації та обробки даних, Всеволод Яковлев. Пан Всеволод розповів аудиторії, що отримувати інформацію, як особистісну, так і професійну, можливо не лише під час стандартного діалогу «запит – відповідь», але і під час інтерактивних акцій, зокрема віртуальних ігор. Гравець потрапляє до віртуального простору, де перед ним постійно постає вибір серед тих чи інших ситуацій, що і дає можливість розкрити не лише його персональні дані, але і компетенції, навички та вміння. Алгоритм таких неочікуваних нестандартних «лайфхаків» для збору інформації викликав серед аудиторії багато запитань, під час відповіді на які пан Яковлев в більш повній мірі розкрив перед аудиторією потенційні можливості віртуального збору інформації.
Підсумки Круглого столу «Сучасні тренди в економіці та роль бізнес освіти в КІБіТ» обґрунтували необхідність ефективного та продуктивного співробітництва на всіх рівнях та сферах – суб’єктів освітнього процесу (ЗВО), стейкхолдерів (бізнес-організацій та компаній), державних органів управління. Епоха глобальних змін ставить перед собою нові задачі, які носять не лише економічний, але і ціннісно-нормативний характер. І лише відповідальні, інноваційні та всебічно розвинені особистості здатні дати світу нове майбутнє. Зустрінемо глобальні виклики із стовідсотковою готовністю!
