Під час вируючого Тижня науки, що запалював уми і серця в Київському інституті бізнесу та технологій, 9 листопада 2023 року відбулась захоплююча подія – зустріч гуманітарної секції в затишній та гостинній залі Публічної бібліотеки імені Лесі Українки.
Робота відбулася у комбінованому форматі: офлайн та онлайн. До участі долучилися понад 150 осіб.
Засідання гуманітарної секції було присвячене духовній візії України 2030.
Ректорка КІБіТ Олена Вячеславівна Яковлева (докторка філософських наук, професорка) висловила та почула взаємні вітання і подяки, що стали початком тривалої дружби, адже наші колежани і студенти вже користуються фондами бібліотеки, демонструючи неабияку обізнаність у вітчизняному та світовому літературно-культурному просторі.
Відтепер цей заклад на чолі з Ольгою Іванівною Романюк є партнером нашого Інституту, що засвідчує підписана угода між керівниками двох установ.
Після урочистого відкриття заходу почалась основна частина роботи секції, діяльність якої модерувала завідувачка кафедри гуманітарних та фундаментальних дисциплін Київського інституту бізнесу та технологій Тетяна Іванівна Ткаченко (докторка філологічних наук, доцентка), котра привітала онлайн- і офлайн- учасників і подякувала гостинному колективу бібліотеки.
Першим виступив відомий письменник, історик, педагог, художник, засновник і перший ректор Києво-Печерського гуманітарного колегіуму, співробітник Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки Анатолій Горовий, який проаналізував творчість як засіб пізнання і особистого осмислення дійсності та власного місця у сучасній реальності.
Ґрунтуючись на літературно-мистецьких та психологічних концептах, він показав багатовекторність творчості у письменстві та живописі, а також представив зразки своєї поезії, розкривши секрети власної поетичної лабораторії. Занурення в таємниці творчості викликало чимало відгуків аудиторії, зокрема враженнями поділилися проректорка Київського інституту бізнесу та технологій Марина Валеріївна Рябокінь (докторка економічних наук, доцентка) і кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри психології Людмила Петрівна Шкребтієнко.
Згодом літературно-мистецька царина поступилась науковій, оскільки слово взяли соціологи. Доктор соціологічних наук, професор Київського інституту бізнесу та технологій Віктор Щербина презентував дослідження про типологію агентів соціальних змін, залучивши студії українських та західноєвропейських авторів.
Доповідач надав цілісне бачення ролі соціальних агентів у перспективі відбудови України та трансформації світу, викликавши чимало питань і спонукаючи учасників до самостійних міркувань. Водночас актуалізована паном Віктором проблематика стала ланкою для лейтмотиву виступу соціологині та співробітниці Київського інституту бізнесу та технологій Марини Михайлової про самоідентифікацію українців у парадигмі відновлення.
Доповідачка вразила детальним аналізом даних, які були висвітлені в опитуваннях наших співвітчизників кінця ХХ ст. – перших десятиліть ХХІ ст., виокремила константи і змінні, що не тільки зумовило полеміку між учасниками заходу, але й ініціативу продовжити обговорення у подальших заходах.
Проблема самоідентифікації людини пов’язана, безумовно, з її становленням у процесі соціалізації, де чинна роль належить педагогічним інституціям. Тому доповідь Діани Савчук, науковим керівником якої виступив завідувач кафедри гуманітарних та фундаментальних дисциплін Житомирської філії Київського інституту бізнесу та технологій Даніїл Миценко (кандидат педагогічних наук, доцент), стала гармонійним продовженням попереднього виступу. Адже студентка виокремила основні тенденції розвитку сучасної освіти.
Доповідачка слушно наголосила на партнерстві педагога і учня, творчому та індивідуальному підході, самовдосконаленні у безперервній освіті й самоорганізації задля реалізації цілей.
Звісно, прогрес технологій сприяє розширенню можливостей, здобуттю умінь і навичок. Проте він може й нашкодити через численні спокуси скористатись вже знайденим, відсутністю потреби думати і створювати своє. Саме про амбівалентність стрімкого поступу, зокрема штучного інтелекту, розповіли студентки Мар’яна Лясковська та Соня Дрозд, ролик яких, до речі, доступний для перегляду в мережі. Відеоряд вразив, бо спонукає замислитись про вплив цифрових технологій на людину і соціум.
Штучний інтелект, імовірно, перевершує фізичні та розумові можливості звичайної людини, однак у креативності техніка навряд спроможна дорівнятись інсайту генія. Це доводить фінальна частина доповідей, присвячених літературній творчості.
Кожен день життя дарує нові події, зустрічі, емоції, думки. На щастя, Україна багата на талановитих людей, які відображають чуття у мистецькій формі. Так, студентка Анна Яковишина з’ясувала домінанти сучасної української літератури, творцями якої наразі виступають блогери, мандрівники й учасники бойових дій, волонтери.
Дослідження національного письменства продовжив студент Володимир Дорош, який захопився поезією завдяки інтимній ліриці Юрія Іздрика. Доповідач зізнався, що й сам пробує писати вірші. Аби підтримати початківця, пан Горовий подарував талановитому хлопцю власну збірку.
Завершував засідання гуманітарної секції поет, упорядник антологій української літератури наймолодшої генерації, лауреат німецько-української премії імені Олеся Гончара та співробітник бібліотеки Віталій Білозір, який здобув заслужені овації за цікаве ознайомлення присутніх із сучасними вітчизняними майстрами слова та блискучу декламацію авторських поезій.
Підводячи підсумки, модераторка заходу представила проєкт «Духовна візія України 2030», запропонувавши взяти текст за основу із подальшим внесенням пропозицій та зауважень учасників (схвалено одностайно).
Для підбиття підсумків до слова були запрошені ректорка Київського інституту бізнесу та технологій Олена Вячеславівна Яковлева та професор Віктор Миколайович Щербина, які наголосили на високому рівні проведення заходу і висловили сподівання щодо продовження плідної співпраці з усіма учасниками й надалі.
Як завершальний акорд заходу, ректорка вручила сертифікати тим, хто з головою поринув у море активності, висловлюючи глибоку вдячність за відкритість, майстерність та невгамовну доброту, яка зігрівала зал. Ці моменти стали яскравим підтвердженням того, що науково-освітні заходи – не просто зустрічі, а мости, що зв’язують різні покоління, надаючи їм спільного горизонту майбутнього. Вони малюють карту пріоритетів для відродження та розвитку України, де кожен має місце та роль у великому діалозі поколінь.
