Людський капітал – це
- основний складник національного багатства (людський, фінансовий, фізичний, природний та інтелектуальний капітали);
- чинник формування інноваційної економіки та економіки знань;
- економічна категорія, що визначає сукупність інвестицій продуктивних здібностей, мотивації та особистих рис індивідів у економічній діяльності;
- забезпечення зростання доходів окремого власника, організації, підприємства і національного доходу загалом;
- чинник економічного розвитку, складниками якого є
- трудові ресурси,
- діяльність,
- інтелектуальна й управлінська праця,
- ефективне і раціональне функціонування людського капіталу.
Людський капітал – це система характеристик, які визначають
- здатність індивіда створювати товари,
- здатність особи надавати послуги,
- якість робочої сили людини,
- формування оцінки особи, компанії та країни.
Якщо в розвинених країнах людський капітал становить 70-80%, то в Україні – менше 50% через обмеженні інвестиції та непродуману стратегію розвитку.
Інвестиції в людський капітал – це
- необхідні внески у модернізоване фінансово стабільне майбутнє,
- витрати часу і коштів задля створення і покращення продуктивних характеристик (освіта, здоров’я, мотивація, навички),
- підвищення ефективності використання капіталу,
- збільшення доходів у економічній царині.
Людський капітал спрямований на поступ додаткової вартості – джерела самозростання капітальної вартості.
Види інвестицій в людський капітал:
- підвищення кваліфікації працівників;
- спонукання для підвищення соціально-культурного рівня і духовного розвитку;
- стимулювання покращення власних результатів;
- аргументованість важливості ментального здоров’я і оптимального фізичного стану.
Напрями інвестицій в людський капітал:
- освіта (дошкільна, середня, професійно-технічна, вища);
- охорона здоров’я;
- соціалізація працівників,
- поліпшення умов праці.
Рівні інвестування в людський капітал:
- особистість,
- підприємство,
- галузь,
- регіон,
- країна.
Для України актуальною стає проблема збереження людського потенціалу. Тому потрібно
- інвестувати в людський капітал,
- забезпечувати верховенство права,
- готувати належну кількість висококваліфікованої робочої сили,
- розвивати інфраструктуру,
- забезпечувати прозорість публічних послуг,
- давати гідну заробітну плату,
- гарантувати інституційну стійкість.
Що інвестують в людський капітал?
- Вітальний капітал – передається поколіннями, сукупність витрат батьків (психологічних і фізичних), які були спадково отримані чи набуті. Це закладені таланти, якості й характер, суспільні витрати.
- Культурний та морально-етичний розвиток – витрати, пов’язані з духовно-моральним розвитком (музеї, театри, туризм, етика тощо).
- Здоров’я – збереження працездатності (продуктивність праці), що залежить від якості та доступності медичних послуг (витрати на охорону здоровя) і популяризацію здорового способу життя в соціумі.
- Трудовий капітал – розумові, фінансові й часові витрати задля накопичення досвіду, навичок і умінь, якісних знань, що забезпечує безперервний освітній процес.
- Інтелектуальний капітал – розумові, фінансові й часові витрати задля пошуку, обробки та перетворення на корисні знання інформації, що покращить виробництво.
- Наукові інвестиції – розумові, фінансові й часові витрати на науково-дослідні проєкти сприяють покращенню економічного рівня від особи до країни.
- Мобільність – розумові, фінансові й часові витрати, пов’язані з переміщенням робочої сили, де людський капітал реалізовується ефективніше.
- Підприємницький капітал – розумові, фінансові й часові витрати на тренінги, курси, проєкти, аби розвинути економічне мислення, вміння організовувати та керувати успішним бізнесом.
