13 березня 2026 року в інноваційному парку UNIT.City відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Labour Market Conference: Professions of the Future», організована Київським інститутом бізнесу та технологій.
Конференція була присвячена осмисленню майбутнього України у контексті її місця у глобальному ринку праці, відновлення людського капіталу після війни та формування професій нового покоління. У центрі дискусії опинилися питання трансформації економіки, ролі освіти, цифровізації та нових технологій у формуванні професійних траєкторій.
Захід об’єднав представників держави, науки, освіти та бізнесу – тих, хто сьогодні безпосередньо впливає на формування ринку праці. Серед спікерів конференції були:
- Олена Яковлева, ректор Київського інституту бізнесу та технологій
- Олена Никифорук, Інститут економіки та прогнозування НАН України
- Вікторія Смакота, Інститут соціології НАН України
- Марина Хонда, заступник голови Київської міської державної адміністрації
- Михайло Головко, HR-директор robota.ua
- Віктор Щербина, професор Київського інституту бізнесу та технологій
- Олександр Цимбал, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
- Ірина Шумік, генеральний директор директорату професійної освіти
- Олена Велика, HR-директор Sense Bank
- Юрій Пархоменко, Міністерство цифрової трансформації України
- Ростислав Дюк, Асоціація фінтех та інноваційних компаній України
У конференції також взяли участь експерти, дослідники та представники бізнесу, зацікавлені у формуванні нової архітектури ринку праці в Україні.
Модераторами конференції виступили доктор економічних наук, експерт із цифрової економіки, заступник голови наглядової ради НЕК «Укренерго» Анатолій Гулей та заслужена журналістка України Анна Безулик.
Детальна програма конференції доступна на офіційній сторінці події:
Освіта в умовах інституційної трансформації
У своїй спільній доповіді «Освіта в умовах інституційної зміни та цифровізації: тренди, можливості і ризики» кандидат соціологічних наук Вікторія Смакота та доктор соціологічних наук, професор КІБіТ Віктор Щербина представили результати дослідження, присвяченого трансформації соціальних інститутів у період цифрових змін.
Науковці наголосили, що сучасний світ переживає глибоку інституційну кризу, яка змінює логіку цивілізаційного розвитку. Виробництво, розподіл, обмін і споживання дедалі більше залежать від здатності суспільства адаптуватися до нових умов – передусім через знання, компетентності та навички.
Освіта в цьому процесі виступає одним із ключових соціальних інститутів. Саме вона формує людський потенціал, від якого залежить розвиток держави. Водночас українська економіка стикається з парадоксальною ситуацією: попит на вищу освіту залишається стабільно високим, але на ринку праці відчувається нестача фахівців робітничих професій.
Окрему увагу дослідники звернули на зміну характеру сучасного суспільства – перехід до індивідуалізованої моделі, де професійна мобільність стає нормою. Людина дедалі частіше змінює професії, опановує нові навички та будує кар’єру в різних сферах.
Одним із найбільших викликів для України залишається міграційний настрій молоді, яка нерідко не бачить достатніх можливостей для самореалізації в країні.
На думку дослідників, Україні необхідна довгострокова стратегія розвитку – щонайменше до 2035 року – яка дозволить синхронізувати розвиток ринку праці, освіти та економіки.
Ринок праці крізь призму теорії поколінь
Ректор Київського інституту бізнесу та технологій Олена Яковлева розглянула сучасні процеси на ринку праці крізь призму теорії поколінь.
У своєму виступі вона звернулася як до класичних концепцій соціальної думки, так і до сучасних досліджень. Зокрема, було проведено паралель між теорією поколінь Ібн Хальдуна та сучасною моделлю Штрауса і Гоува.
Ці підходи демонструють циклічність розвитку суспільства та зміну поколінь із різними системами цінностей.
Бебібумери характеризуються високою працездатністю та орієнтацією на стабільність. Покоління X – прагматизмом і самостійністю. Покоління Y сформувалося в умовах цифрової революції. Покоління Alpha зростає вже у світі штучного інтелекту, глобальних криз та постійних технологічних змін.
У цих умовах особливого значення набуває усвідомлена освіта, яка формує самодисципліну, здатність до безперервного навчання та готовність долати кризові ситуації.
Саме таку освітню модель послідовно розвиває КІБіТу своїх освітніх програмах.
Людський капітал і реадаптація ветеранів
Однією з найбільш важливих тем конференції стала реадаптація ветеранів та їх інтеграція у ринок праці.
Марина Хонда наголосила, що ветерани є стратегічним ресурсом української економіки. Лише у Києві їх уже понад 100 тисяч, а після завершення війни ця цифра значно зросте.
Основним викликом стає повернення військових до цивільного життя – як з професійної, так і з психологічної точки зору.
Йдеться не лише про створення нових робочих місць, а й про адаптацію робочого середовища, підтримку психічного здоров’я та формування нових освітніх можливостей.
Зокрема, у КІБіТ вже реалізуються освітні та дослідницькі проєкти у сфері реабілітаційної психології, спрямовані на підтримку ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.
Трансформація професій у добу штучного інтелекту
Окремий блок конференції був присвячений впливу цифровізації та штучного інтелекту на структуру зайнятості.
HR-директор robota.ua Марина Головко зазначила, що штучний інтелект радикально змінює зміст багатьох професій. За міжнародними прогнозами, у найближчі роки може зникнути близько 92 мільйонів робочих місць, однак водночас з’явиться ще більше нових професій.
У цих умовах ключовими стають так звані transferable skills – універсальні навички, які дозволяють людині адаптуватися до змін.
Йдеться передусім про:
- аналітичне та стратегічне мислення,
- креативність,
- емоційний інтелект,
- адаптивність,
- здатність до безперервного навчання.
Саме поєднання академічної освіти, практичних навичок та гнучкості дозволяє сучасному фахівцеві залишатися конкурентоспроможним на глобальному ринку праці.
Панельні дискусії: людський капітал та професії майбутнього
У межах конференції відбулися дві панельні дискусії.
Перша була присвячена людському капіталу та проблемам рескілінгу, адаптації і повернення людей до ринку праці.
Учасники обговорили питання міграції, професійної перекваліфікації, розвитку нових освітніх програм та ролі державної політики у формуванні ринку праці.
Друга панельна дискусія стосувалася професій майбутнього та ролі штучного інтелекту і фінтех-технологій у трансформації економіки.
Експерти наголосили, що освіта і бізнес повинні діяти синхронно. Без фундаментальної освіти неможливе професійне зростання, а без постійного підвищення кваліфікації неможливо залишатися конкурентним у сучасному світі.
Урочиста подія конференції
У межах конференції відбулася важлива подія для академічної спільноти інституту – вручення дипломів першим випускницям магістратури спеціальності «Психологія» освітньої програми «Реабілітаційна психологія».
Ректор КІБіТ Олена Яковлева наголосила на особливій актуальності підготовки таких фахівців для сучасної України.
Програма поєднує фундаментальну психологічну освіту з сучасними технологіями психологічної реабілітації, зокрема використанням VAR-технологій у психологічній лабораторії інституту.
Підсумки
ІІІ Міжнародна конференція «Labour Market Conference: Professions of the Future» вкотре підтвердила, що ключовим ресурсом розвитку держави є людина.
Саме людський капітал – знання, компетентності, здатність до навчання та інновацій – визначатиме майбутнє економіки України.
Освіта, бізнес і держава повинні діяти спільно, формуючи умови, за яких люди зможуть розвиватися, працювати і реалізовувати свій потенціал в Україні.
Організатори подякували всім учасникам, спікерам і партнерам конференції та висловили сподівання на продовження діалогу вже під час наступної Labour Market Conference.
Конференція стала частиною ширшої наукової діяльності Київського інституту бізнесу та технологій, спрямованої на розвиток прикладних досліджень у сфері економіки, управління та ринку праці.
Більше інформації про наукову діяльність інституту доступно у розділі «Наука».
