Тема: «Драйвери відновлення України»
Лейтмотив: Відновлення України починається з мене
ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ: модератор – завідувачка відділу розвитку інфраструктури ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», докторка економічних наук, старша наукова співробітниця Олена Никифорук
Пленарне засідання розпочалось із хвилини мовчання – вшанування пам’яті жертв війни, потім усі присутні виконали гімн України.
Ректорка КІБіТ, докторка філософських наук, професорка Олена Яковлева привітала учасників заходу з ювілейною конференцію, побажала цікавих виступів та корисних дискусій, нагадала ціннісні пріоритети, а саме:
- війна – це випробування людини, громади і країни, що становлять консолідований опір агресії та підтримують одне одного;
- не можна жити «на чернетку», бо кожна мить – цінна;
- нема сенсу відкладати життя, стосунки, цілі та прагнення до перемоги, адже наша стійкість і ментальне здоров’я сьогодні – запорука успішного завтра;
- відновлення треба починати з особистості, тобто із себе.
Доцільно стисло простудіювати виступи, які викликали найактивнішу реакцію в учасників конференції.
Першими до слова запросили гостей – генерального директора Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, доктора наук із соціальних комунікацій, професора Олега Сербіна та заступницю генерального директора НБУ імені Ярослава Мудрого, президентку ВГО Українська бібліотечна асоціація, кандидатку наук із соціальних комунікацій Оксану Бруй. Доповідачі висвітлили роль бібліотек у післявоєнному відновленні та розвитку економічно сильної та демократичної України: поточний стан бібліотек з огляду на сьогочасні постійні та кризові виклики; онлайн-відвідування; доступність інформації; ресурси для поповнення бібліотечних фондів; мобільні станції відновлення документів; проєкт «Книга пам’яті»; створення Національної електронної бібліотеки України; міжнародна співпраця; бібліотека = хаб із вивчення іноземних мов, цифрової освіти й медіаграмотності, науки та інновацій, розвитку критичного мислення + опертя і осередок безпеки, довіри, демократії + простір спільної дії, посилення спроможності, мобілізація пам’яті; бібліотекарі – амбасадори відкритої науки, бібліотеки – центри компетентності з відкритої науки.
Студентки Владислава Костіна й Олександра Мільшина зробили презентацію-білінгву (англійською та українською мовами) про соціальну роботу як науку, професію та місію: обв’язки, роль і значення соціального працівника в сучасній Україні; джерела становлення фаху; професійні риси (емпатія, щирість, повага, чіткість і дисципліна, вирішувати проблему тут-і-зараз); ким може працювати спеціаліст із дипломом соціального робітника; де може працювати соціальний робітник; яка можлива подальша освіта (психолог, психотерапевт, аналітик); чому ми обрали цю професію (прагнення бути корисними й допомагати нашим співвітчизникам).
Доктор соціологічних наук, професор Віктор Щербина порушив проблему реабілітації особистості в умовах соціальних змін: багатозначність поняття «реабілітація»; еволюційні та революційні соціальні зміни; чільні періоди якісних змін; формування нового світу; не ЩО, а ЯК зробити; оновлення соціальних якостей; створення нових соціальних умов; пов’язана з травмою реабілітація (переживати / перебувати); вибір: чекання на нові правила чи участь у процесі їх творення.
Студентка Вікторія Бугайова з’ясувала рівень фінансової грамотності молоді: фінансова грамотність і соціальне опитування студентів; аналіз відповідей респондентів: слабкий фінансовий контроль, страх або відсутність знань про кредити; більшість цікавиться інвестиціями, але водночас фінансово вразлива; виявлені проблеми: відсутність планування та обліку, недовіра до фінансових інструментів, емоційні витрати, небезпека відсутності заощаджень і необдуманих марних покупок, брак обізнаності в інвестуванні, вразливість до маніпуляцій; практики фінансової грамотності.
Кандидат економічних наук, доцент, директор Фахового коледжу КІБіТ Сергій Чімишенко презентував доповідь на тему: «Україна у вимірі глобальних економічних індексів»: міжнародні організації, які обчислюють глобальні економічні індекси; Global Competitiveness Index (GCI): інститути, макроекономічна стабільність, інфраструктура, охорона здоров’я та освіта, ефективність ринку праці, технологічна готовність, інновації; Doing Business Index: сприятливість регуляторного середовища, рівень бюрократії, захист прав власності, інвестування; Global Innovation Index: людський капітал, розвиток ринку, інститутів та інфраструктури, складність бізнесу, рівень знань, технологічних і творчих результатів; Index of Economic Freedom: правове середовище, регуляторна політика, прозорість уряду; Global Knowledge Index (GKI): економічний поступ, розвиток знань, інновацій, телекомунікаційних та інформаційних технологій.
Студентка Поліна Бойченко довела, що тайм-менеджмент є головним складником роботи менеджера в сучасних умовах: визначення поняття; Time Manager Клауса Меллера – складно влаштований блокнот-щоденник, який став початком сучасного органайзера; пріоритети (щоденник, методика президента США Д.Д. Ейзенхауера, принцип Парето, авторська методика Девіда Аллена, метод Лотара Зайверта); мотивація; принципи й механізми для керування часом (мотиваційний спікер Брайян Трейсі); планування робочого часу фахівця.
Докторка педагогічних наук, професорка Олена Волярська простудіювала психологію відновлення крізь призму європейського досвіду та української перспективи: поширеність психічних розладів та їх економічний вплив у Європі; європейські практики відновлення психічного здоров’я (Фінляндія, Велика Британія, Швеція, Німеччина, Швейцарія); стан психічного здоров’я українців (порушення сну і пам’яті, шкідливі звички, стрес, агресія, пригнічений настрій); законодавчі ініціативи та програми психологічної підтримки в Україні («Ти як?», безоплатна допомога, права пацієнтів); українські перспективи у царині відновлення психічного здоров’я (права людини і громадянина, розвиток системи охорони здоров’я, психосоціальна підтримка на роботі).
Кандидатка психологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри психології Юлія Лановенко й аспірантка-старша викладачка Аліна Шафорост проаналізували емоційний інтелект як тренд сучасності: ЕІ – здатність обробляти інформацію емоційного характеру; тренування емоційного інтелекту передбачає поступове збільшення навантажень, переживання реальних емоцій, аудіо- і відео; робота уяви; подвійна спрямованість розвитку ЕІ – самоаналіз та учасник як психолог-аналітик емоцій іншої людини; результати пілотажного тренінгу в КІБіТ – 100% покращення самопочуття і саморозуміння; емпатія та емоційна стабільність; екзистенційне самовизначення завдяки ЕІ: рівні самоусвідомлення, цінності, рефлексія; новий інструментарій для інтерактивної взаємодії та мотивації.
Магістриня Анастасія Роганова дослідила психологічні виклики епохи постійного інтернет-підключення: вплив інформації 24/7 на роботу мозку і когнітивні здібності прийдешніх поколінь; проблема об’єктивності представленої картини світу та розрізнення правди й фейків; інструменти захисту ментального здоров’я; фінська модель освіти (навички аналізу інформації та викриття маніпуляцій, фактчекінг і критичне мислення); стійкість до дезінформації.
Студенти Мія Синьова та Дмитро Климов розповіли про модульне будівництво як драйвер відновлення України: наразі маємо понад 150 млрд дол. збитків інфраструктури; впроваджено програму «Велике відновлення» разом із місцевими ініціативами (архітектори та будівельники, волонтери й публічні особи); основні виклики: заміновані території, брак фінансування і робочої сили, корупція; переваги модульного будівництва: світовий досвід, швидкий монтаж та варіативне призначення, енергоефективність і робочі місця, приклади успішного будівництва в Україні (Львів, Миколаїв); перспективи модульного будівництва: діджиталізація, енергонезалежність, багаторівневість, інклюзивність, належна якість за обмежених ресурсів.
