Дисципліна «Історія української культури» посідає особливе місце в системі гуманітарних і суспільних наук вищих навчальних закладів. Завдяки її вивченню студенти не лише отримують цілісне уявлення про культурно-історичні надбання українського народу, а й на конкретному матеріалі знайомляться з культурними цінностями матеріальних і духовних надбань.
Як повідомляли на сайті 10 жовтня студенти першокурсники Вінницької філії, в рамках вивчення дисципліни «Історія української культури» (викладач — кандидат мистецтвознавства, доцент Іскра Світлана Іванівна), відвідали Вінницький драматичний театр імені М. Садовського, де подивились виставу «Лісова пісня» за драмою-феєрією Лесі Українки. Так студенти познайомились з особливостями українського театру.
В лютому доцент Іскра С.І. влаштувала для студентів-першокурсників перегляд фільму-опери «Запорожець за Дунаєм».
Автором першої української опери «Запорожець за Дунаєм» є український композитор, оперний співак — Семен Степанович Гулак-Артемовський (1813–1873). За своєю формою «Запорожець за Дунаєм» — типовий зразок лірико-комічної опери. Музика Гулака-Артемовського глибоко народна. Він скористався інтонаціями, мелодикою багатющої української пісенності, проявивши як композитор всю глибину розуміння національної тематики.
Вперше опера «Запорожець за Дунаєм» була поставлена на сцені Маріїнського театру в Петербурзі 14 квітня 1863 року. Першим виконавцем партії Карася був сам композитор. Тріумфально йшла ця неповторна опера не лише на вітчизняній, а й багатьох сценах світу. І нині репертуар українських оперних та музично-драматичних театрів неможливо уявити без «Запорожця за Дунаєм».
В 1953 році на Київській кіностудії оперу екранізували (реж. В. Лапокниш), в головних ролях відомі оперні співаки Іван Паторжинський, Марія Литвиненко-Вольгемут та ін. Саме цю версію опери студенти мали можливість переглянути. Не залишили їх байдужими комедійні герої Карася та Одарки та романтичні Оксани та Андрія.
Кожна чергова можливість студентів доторкнутись до багатої культурної спадщини українського народу сприятиме глибшому розумінню ними історичної ролі, місця і специфіки сучасної української культури.
