У межах заходу відбулось обговорення проблеми осучаснення освітніх програм відповідно до актуальних питань сьогодення, зокрема ОП «Економіка» другого (магістерського) рівня вищої освіти, щоб підвищити конкурентоспроможність випускників Київського інституту бізнесу та технологій на ринку праці. Наші стейкхолдери визначили аспекти щодо цифрової трансформації економічного простору, на які варто звернути увагу. Ганна Резнік наголосила на всеосяжній цифровізації життєдіяльності людини, що передбачає поєднання фундаментальних знань і модерних тенденцій в освітньому процесі. Руслана Коренчук актуалізувала важливість опанування цифровими навичками для безперервного вдосконалення. Катерина Радько аргументувала потребу ІТ-практики у професійній діяльності, передусім застосування штучного інтелекту (ШІ) в якісному і швидкому виконанні певних завдань. Олександр Жук підкреслив переваги діджиталізації, що сприяє поступу бізнесу. У дискусії також взяла участь Ewa Ogrodzka–Mazur – завідувачка кафедри загальної педагогіки та методології наукових досліджень факультету етнології та педагогіки Сілезького університету, докторка філософії, членкиня Senate Ethics Committee for Research with People’s Participation, комітету педагогічних наук у Польській академії наук, іноземна членкиня Національної академії педагогічних наук України та Української академії акмеології. Відома науковиця підтримала зміни в оновленій ОПП «Економіка» для магістратури, підкресливши важливість правового й етичного складників у стрімких економічних трансформаціях України та світу. Підсумовуючи, проректорка Марина Рябокінь, за одностайного схвалення викладачів кафедри економіки та підприємництва КІБіТ, ухвалила впровадити в освітні програми, насамперед магістратури, аналіз використання ШІ в економічному вимірі (здобутки, недоліки, виклики) та дослідження трендів цифрової економіки в Україні та світі.
Варто зауважити, що це рішення одразу втілили на практиці, удосконаливши ОП “Економіка”. Результатом спільного обмірковування студентами й викладачами порад стейкхолдерів стало не тільки осучаснення зазначеної освітньої програми, а й розширення переліку вибіркових дисциплін модерними курсами – “Технології штучного інтелекту” і “Технології хмарних обчислень”. До групи розробників останньої редакції ОПП долучились провідні фахівці галузі, а саме: Гулей А.І. (д-р екон. наук, голова правління Української міжбанківської валютної біржі), Жук О.М. (директор компанії «Drinkeat SP Zoo»), представниця здобувачів вищої освіти заочної форми навчання Кривенко М.В.
«Професії майбутнього: погляд стейкхолдерів» – ось тема, що спонукала багатьох забути на певний час про буденні клопоти й зосередитись на питаннях сучасного і майбутнього ринку праці, пов’язаних із рівнем фахової підготовки у закладах вищої освіти України.
Пленарну частину відкрила Олена Яковлева (ректорка КІБіТ, д-рка філос. наук, проф.), яка чітко визначила три системи професійної діяльності в теперішньому і прийдешньому, а саме: людина – технології, людина – людина та людина – суспільство.
Цифровізація та диджиталізація спонукають опановувати ІТ-новинки, аби залишатись конкурентоздатним. Динамічність, інноваційність, ШІ й автоматизація стають необхідними навичками сучасного фахівця, бо згодом вони будуть звичними для більшості у побутовій та професійній діяльності. У КІБіТ за цей напрям відповідає спільнота КІ (комп’ютерна інженерія).
Водночас неймовірно стрімкий темпоритм нашого сьогодення, кардинальні зміни, тривожність і стреси зумовлюють актуальність фахівців із відновлення ментального здоров’я. Тому без професіоналів у галузі соціальної роботи та психології ми не зможемо повноцінно працювати і відпочивати, зберігаючи й відновлюючи внутрішній стан. КІБіТ задовольняє цю потребу якісною підготовкою фахівців за спеціальностями «Соціальна робота» і «Психологія».
Поєднання у професійній діяльності роботи з людьми й технікою наявне в економічному секторі. Бізнесмени та підприємці, банкіри і фінансисти, менеджери, логісти й маркетологи повинні бути в тренді сучасних тенденцій українського і світового ринків, аби зберегти та збільшити клієнтуру, розширити виробництво, налагодити зв’язки, вийти на новий рівень. Цьому навчать у Київському інституті бізнесу та технологій за освітніми програмами «Менеджмент» і «Економіка». Звідси, КІБіТ усвідомлює виклики сучасного і майбутнього та відповідає за ефективну підготовку класних фахівців у затребуваних галузях.
Виступ Ганни Резнік, заступниці голови Національного агентства кваліфікації, викликав чимало питань. Адже доповідачка розповіла про розвиток і організацію людського капіталу та визнання інформального та неформального навчання через мережу кваліфікаційних центрів. Пані Ганна підкреслила необхідність залучати професійний стандарт у навчання, що неабияк допоможе випускникам швидко знайти роботу. Вона застерегла від нехтування базовими знаннями, що зумовлює поверховість у виконанні завдань і унеможливлює кар’єрний ріст.
Розповідь Руслани Коренчук, керівниці напряму розвитку цифрових навичок, проєкту «Дія. Освіта» і менеджерки спільних проєктів Фонду Східна Європа та Міністерства цифрової трансформації України, захопила учасників. Презентовані симулятори й серіали вразили яскравістю і точністю результатів. Охочі можуть скористатись пропозиціями проєкту «Дія. Освіта» для пошуку фаху і підвищення кваліфікації, отримавши сертифікати.
Катерина Радько, фахівець із внутрішніх комунікацій robota.ua, проаналізувала ключові навички випускників закладів вищої освіти, яких зараз потребує ринок праці. Доповідачка представила графіки й таблиці (дослідження рівня заробітної плати, попиту на певних фахівців за регіонами тощо), підкресливши головні вимоги сьогодення – гнучкість, емпатію, адаптивність, навчання протягом життя. Потрібно не боятись опановувати новий фах і вдосконалювати знання, сміливо відповідати на виклики, передусім в ІТ-практиці, впевнено крокувати до фінансового успіху.
Після виступу трьох спікерів, які презентували основні тенденції ринку праці, до слова запросили випускників і викладачів Київського інституту бізнесу та технологій.
Психолог-коуч Наталія Бербушенко зазначила, що свідомо здобула другу вищу психологічну освіту в КІБіТ, завдяки якій стала краще розуміти клієнтів і ефективніше їм допомагати, подякувавши за результат висококваліфікованому викладацькому складу, який продемонстрував індивідуальний підхід до навчання, забезпечивши потрібними навичками й уміннями в обраній доповідачкою галузі.
Власник відомої компанії «Drinkeat SP Zoo» Олександр Жук закінчив економічний факультет КІБіТ і став успішним бізнесменом, налагодивши торгівлю продуктами у країнах Східної Європи. Він щиро зрадів можливості побачити своїх викладачів і передати досвід майбутнім випускникам, пообіцявши співпрацю зі студентством у дослідженні власних бізнес-кейсів.
Проректорка Київського інституту бізнесу та технологій Марина Рябокінь (канд. економ. наук, доц.) провела ґрунтовний аналіз проведеного напередодні заходу анкетування, що виявило відмінності між поглядами на домінанти у навчанні в роботодавців, студентів і викладачів. Отримані результати обов’язково будуть враховані у коригуванні освітніх програм, аби покращити взаємодію трьох груп, зацікавлених в успішному розвитку людини, освіти, бізнесу та країни.
Професор Віктор Щербина (д-р соціол. наук) підсумував погляди стейкхолдерів, наголосивши на важливості двох складників навчання – фундаментальних знань (hard skills) і соціально-комунікативних навичок (soft skills). Водночас він зауважив, що головним завданням педагога є навчити та привчити студента мислити й наполегливо працювати.
Після перерви розпочалась робота секцій, де виступали студенти й викладачі КІБіТ, а також запрошені фахівці, у двох напрямах: «Цифрова економіка – виклик сьогодення» і «Реабілітаційна психологія – відповідь на запит ринку праці».
У першій секції обговорювали такі проблеми: посилення професійних компетенцій в умовах трансформаційної економіки України (Т. Пішеніна), актуальність аналітики як інструменту прийняття рішень (В. Дьяконов), дослідження поглядів студентства на актуальність компетентностей освітніх програм «Менеджмент організацій» та «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок» (С. Чімишенко), 3D друк і його вплив на професії майбутнього (М. Кутішенко), цифрові інструменти сучасного маркетингу (Є. Болотіна), зовнішньоекономічна діяльність підприємств (О. Юрченко), роль освіти та самоосвіти в умовах прискореного обміну інформацією (О. Самохін), співпраця ЗВО з роботодавцями (Ю. Лазаренко), очікування та амбіції молоді на шляху кар’єрного зростання (І. Мосійчук, С. Михалюк), професії та навички майбутнього (Н. Вишневська, М. Лясковська), цифровий маркетинг (Н. Брухно), перспективи розвитку інноваційної діяльності в Україні (О. Бакуліна, М. Лавренчук), майбутній попит на професійні компетенції спеціалістів (Д. Шевченко), проблеми та перспективи українського ринку праці (Т. Момонт, П. Бойченко), значення soft skills у професіях майбутнього та для працевлаштування у фінансовій галузі (М. Некогдюк, Г. Панасенко), «темна тріада» особистості та її вплив на бізнес (Е. Дерев’янко, М. Синьова), цільові ринки (А. Машаров), роль закладів освіти у підготовці фахівців (В. Шиманська, С. Дрозд, І. Музика), вплив великих мовних моделей (ChatGPT) на майбутнє професії програміста (О. Зарицький).
У другій секції порушили такі питання: жіночність у сучасних професіях (Е. Єгорова), емоційний інтелект і його вплив на якість управління (В. Харченко, О. Маркус), виклики історії в сьогоденні (Ю. Димитров), профорієнтація і діагностика: підбір персоналу за запитом роботодавця (О. Шелестова), зміна професії – зумовленість ринку праці чи самореалізація (Ю. Лановенко, Н. Соболєва), нейропсихологічний підхід у роботі психореабілітолога (Л. Шкребтієнко, К. Овдієнко, А. Крижанівська), стратегії життя як детермінанти успіху на сучасному ринку праці (О. Свердлова), особливості життєвих стратегій юнацтва (Н. Наумчик, І. Чорна), гуманітарна ревіталізація українства (Т. Ткаченко), After Action Review: як це працює (Д. Свинчук), випереджаюча освіта – ключ до професії майбутнього (Д. Миценко, А. Яковишина), характеристика емоційного інтелекту особистості (А. Шафорост, П. Литвиненко).
ХХІХ Міжнародна науково-практична конференція «Студент-Дослідник-Фахівець», організована Київським інститутом бізнесу та технологій, засвідчила високий рівень підготовки цікавого і корисного заходу, який став яскравою подією та порушив чимало питань, що потребують подальшого дослідження та обговорення під час круглих столів і форумів, у приватних та публічних дискусіях, на сторінках фахових видань («Вісник КІБіТ») і в соцмережах.
Тож до зустрічі на ХХХ Міжнародній науково-практичній конференції «Студент-Дослідник-Фахівець» у травні 2025 року!
