Форми навчання в інституті

Українська вища освіта має декілька форм процесу отримання знань. Одна з таких форм – це денна форма навчання, друга – заочна форма навчання. При вступі до ВНЗ абітурієнт обирає, на якій формі навчання він хоче навчатися у подальшому. Обидві форми навчання мають як свої переваги, так і недоліки.

Першою розглянемо класичну – денну форму навчання. Під денною формою навчання розуміється те, що студент займається в університеті кожен день згідно за розкладом в одну зі змін – денну або вечірню. Процес навчання розбитий на “модулі”, з модулей складаються семестри. Один курс – це два семестри та чотири модулі. Починається навчання у вересні, закінчується у травні. Протягом навчання на курсі, по кожній з дисциплін студент виконує низку запланованих навчальним планом індивідуальних завдань. Від якості їх виконання залежить те, скільки балів отримає студент за певним модулем, а вже з цих модулів складається семестровий бал та, зрештою, власне оцінка за певний курс. Якщо студент не складає один з модулів, та не добирає потрібну кількість балів для здачі заліку або іспиту (необхідно хоча б 60 балів – це мінімальна оцінка), то предмет вважається не складеним і заноситься до академічної різниці, або як кажуть “у борг”. Якщо студент не зможе здати цей предмет протягом наступних двох тижнів нового семестру, то буде відрахований з вищого навчального закладу. Іноді деканат факультету може бути лояльним до студента, і дати йому час до кінця наступного семестру. Тобто, наприклад, студент не здав зимову сесію, але до травня у нього буде час скласти необхідний предмет. У цьому перевага навчання на денній формі, оскільки студенти мають можливість “наздогнати” те, що не виконали протягом минулого часу. Протягом кожного курсу студент виконує курсову роботу. Нескладання курсової роботи призведе до відрахування студента. На денній формі студенти отримують набагато більше лекційного матеріалу, що безумовно є дуже корисним, оскільки не з будь-яким матеріалом студент може ознайомитись самотужки. Крім того, на денній формі навчання передбачена велика кількість семінарів, колоквіумів, різноманітних лабораторних та індивідуальних робіт, що сприяють закріпленню у студента практичних навичок щодо певної дисципліни, з якої виконується ця робота. Окрім того, на денній формі навчання студент отримує можливість знайомитись з одногрупниками та однокурсниками, розширювати своє коло спілкування. Найважливішою перевагою денної форми навчання є те, що вона є найглибші знання, які обумовлені повним прослуховуванням курсів, виконанням індивідуальних та практичних завдань, а також регулярним контролем рівня отриманих знань та сумлінності студента у навчанні. Окрім цього, на денному відділенні студенти отримають стипендію, якщо навчаються на достатньому для цього рівні.

Другою формою навчання, що отримала широке поширення у вітчизняних ВНЗ, є заочна форма. Іноді заочну форму навчання плутають із дистанційною формою, що не є вірним. Дистанційна форма навчання передбачає регулярне самостійне навчання студента без безпосереднього знаходження в стінах ВНЗ. Така форма поки що не є поширеною в нашій країні. Тому повернемося до навчання на заочній формі. Вступ на заочну форму за складністю такий самий, як і на денну. Але суттєво відрізняється процес навчання. На першому курсі студенти-заочники мають три сесії, першу – настановчу, на якій вони ознайомлюються з основами навчання в університеті, знайомляться з викладачами, деканатом факультету, отримують абонементи в бібліотеці і т.п. Зазвичай тривалість настановчої сесії – тиждень. Потім, протягом осені-зими (з жовтня по грудень) студенти навчаються на зимовій сесії (протягом 2-3 тижнів), весняна сесія (теж на 2-3 тижні) проходить у період з січня по травень. Як на зимовій, так і на весняній сесії навчальний процес проходить наступним чином. Студенти-заочники отримують певний мінімум лекційного матеріалу, список необхідної літератури та список питань та тем, які необхідно опрацювати. Також видається список індивідуальних завдань, а також на зимовій сесії студенти отримують теми курсових робіт. Особливістю є те, що більшу частину знань студент опановує самостійно, згідно заздалегідь встановленої програми. У міжсесійний період, у вільний від роботи час, студент повинен виконати завдання, що були йому видані, а також підготуватися до екзаменів та заліків. На наступній сесії відбувається здача заліків та екзаменів, та видається наступний матеріал. Таким чином, перевага заочної форми – можливість навчання без відриву від роботи, оскільки на сесію студент отримує т.зв. “виклик” – лист з університету, за яким він отримує на місці роботи право на оплачувану відпустку на час складання сесії. Недоліком є те, що не всі студенти в змозі самостійно опановувати матеріал, а отримати консультацію викладача дистанційно не завжди є можливим.

Таким чином, обидві форми навчання у ВНЗ мають як свої переваги, так і недоліки. Заочна форма більше підходить тим, хто вже працює і прагне з кар’єрних міркувань підвищити свою кваліфікацію у певній професії і отримати право на більш високу посаду, а денна форма більше підходить тим, хто має змогу навчатися відразу після школи, не маючи потреби негайно ставати до праці.