Київський інститут бізнесу та технологій
Київський інститут бізнесу та технологій
Київський інститут бізнесу та технологій
Щорічна конференція КІБіТ для студентів, викладачів і молодих дослідників, присвячена актуальним викликам, дослідницьким підходам і практичним рішенням у галузях економіки, менеджменту, психології, соціальних наук та інформаційних технологій.
Сторінка поєднує короткий опис конференції, поточний статус і архів матеріалів за роками. Загальна інформація про наукову діяльність КІБіТ зосереджена в розділі «Наука».
Конференція є простором для академічної дискусії, представлення досліджень, міждисциплінарного діалогу та розвитку навичок наукової презентації.
Конференція підтримує студентську науку, молодих дослідників і академічну співпрацю між закладами освіти. У межах події працюють тематичні секції, пленарні засідання та обговорення результатів досліджень.
До участі запрошуються студенти, аспіранти, молоді науковці, викладачі та представники професійної спільноти. На сторінці зібрано короткий опис конференції та архів матеріалів за роками.
ХХХІ студентська науково-практична конференція КІБіТ «Студент – Дослідник – Фахівець» відбулася в Signal Event Hall і була присвячена темі «Штучний інтелект: Pro et Contra».
У конференції взяли участь понад 250 учасників онлайн і офлайн.
Конференція стала прикладом міждисциплінарного академічного діалогу, який об’єднав студентів, викладачів, практиків і зовнішніх експертів навколо викликів розвитку штучного інтелекту.
Учасників привітала ректор КІБіТ Олена Яковлева. Вона наголосила на важливості відповідального ставлення до штучного інтелекту та ролі людини, її творчості, емпатії й критичного мислення в умовах технологічних змін.
Серед запрошених спікерів – директор та співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін, головний юрист Проєктного офісу Міністерства цифрової трансформації України Дмитро Ніколаєвський і співзасновниця WEB3 університету інноваційної освіти Learn to Earn Global Анна Пацан.
Модератор секції – к.е.н., доц Марина Рябокінь. У секції обговорювалися питання цифрової економіки, токенізації, фінансової безпеки, використання штучного інтелекту в управлінні, кіберзахисту, генеративного ШІ, академічної доброчесності та цифрового збереження культурної спадщини.
Модератор секції – к.психол.н., доц Юлія Лановенко. Тематика секції охоплювала застосування ШІ у психології, соціальній роботі, психореабілітації, професійній діяльності, сучасному мистецтві та розвитку навичок, які стають критично важливими в добу AI.
Ювілейна ХХХ Міжнародна науково-практична конференція «Студент – Дослідник – Фахівець» об'єднала науковців, викладачів і студентів навколо питань відновлення України в економічному, психологічному, соціальному та технологічному вимірах.
У підсумковому слові ректор Олена Яковлева наголосила на ролі молоді як агентів змін і підкреслила, що відновлення держави починається з особистості, її відповідальності та стійкості.
Модератор – Олена Никифорук. З вітальним словом виступила ректор КІБіТ Олена Яковлева. Серед запрошених доповідачів – Олег Сербін, Оксана Бруй, Віктор Щербина, Сергій Чімишенко, Олена Волярська.
Пленарні доповіді були присвячені ролі бібліотек у післявоєнному відновленні, глобальним економічним індексам, реабілітації особистості, психології відновлення та підтримці ментального здоров’я.
У секції обговорювалися формування ідентичності молоді, психологічна реабілітація дітей після травматичних подій, посттравматичні розлади, розвиток емоційного інтелекту, цифрові виклики та застосування штучного інтелекту в психологічній практиці.
Секція охопила сучасний ринок праці, фінансову грамотність молоді, глобальні економічні індекси, технопарки та індустріальні парки, маркетинг і Big Data, робототехніку, модульне будівництво та екологічну відповідальність бізнесу.
ХХІХ Міжнародна науково-практична конференція «Студент – Дослідник – Фахівець» була присвячена осучасненню освітніх програм та визначенню компетентностей, потрібних для конкурентоспроможності випускників у цифровій економіці.
За підсумками конференції було оновлено підходи до розвитку освітньої програми «Економіка» другого (магістерського) рівня з урахуванням трендів цифрової економіки, штучного інтелекту та розширення вибіркових дисциплін.
Пленарну частину відкрив ректор КІБіТ Олена Яковлева. Серед ключових спікерів – Ганна Резнік, Руслана Коренчук, Катерина Радько, Олег Сербін, Оксана Бруй, Віктор Щербина.
Обговорювалися цифровізація економіки та освіти, визнання неформального навчання, значення hard skills і soft skills, роль бібліотек як центрів відкритої науки та глобальні тенденції ринку праці.
Розглядалися цифровий маркетинг, 3D-друк, аналітика, глобальні економічні індекси, співпраця ЗВО з роботодавцями, професії майбутнього та вплив великих мовних моделей на професію програміста.
Обговорювалися емоційний інтелект, профорієнтація, нейропсихологічний підхід у реабілітації, зміна професії, життєві стратегії молоді та гуманітарна ревіталізація.
ХХVIII Міжнародна науково-практична конференція була присвячена розвитку генеративних моделей штучного інтелекту та їх впливу на освіту, бізнес, психологію та технологічне середовище.
У роботі конференції взяли участь науково-педагогічні працівники, студенти та запрошені фахівці. Захід поєднав пленарне засідання та чотири тематичні секції з міждисциплінарним фокусом на ШІ.
Проведено ХХVIII міжнародну конференцію, забезпечено міждисциплінарний формат обговорення, організовано чотири тематичні секції та реалізовано прикладний ІТ-проєкт у межах комп'ютерної секції.
Обговорювалися застосування генеративних моделей штучного інтелекту в освітньому процесі, інтеграція AI в навчальні практики, трансформація ролі викладача, академічна доброчесність та вплив цифрових технологій на формування компетентностей студентів.
Секція була зосереджена на використанні моделей штучного інтелекту в роботі з Big Data, автоматизації бізнес-процесів, комунікації з клієнтами та впровадженні ШІ в управлінські рішення.
У центрі уваги перебували потенційні ризики використання генеративних моделей ШІ для ментального здоров'я, проблеми цифрової залежності, когнітивного навантаження та психологічної стійкості.
Розглядалися принципи машинного навчання, архітектури генеративних моделей і практичні аспекти їх реалізації. Підсумком став створений чат-бот як прикладний результат роботи секції.
ХХVI Міжнародна науково-практична конференція була присвячена аналізу викликів, спричинених воєнними подіями в Україні, та пошуку теоретичних і практичних рішень у сфері економіки, психології, суспільних процесів і кібербезпеки.
Конференцію проведено в умовах воєнного стану. Участь у ній взяли 212 осіб із 11 країн, було організовано три тематичні секції та підтверджено сталість проведення щорічної конференції навіть у кризовий період.
У заході взяли участь здобувачі освіти, викладачі, науковці та міжнародні партнери. Робота конференції охоплювала пленарне засідання та секційні дискусії, а в центрі уваги були наслідки війни для економіки, психології, суспільства та цифрової безпеки.
Ключовими спікерами стали Олена Яковлева, Атар Аббас, Славоміра Анна Грушевська, Ольга Запорожець та Віктор Щербина. У виступах наголошувалося на важливості наукових ініціатив у воєнний період.
Обговорювалися маркетингові комунікації, взаємодія бізнесу і держави, соціальні інновації, лідерство у VUCA-середовищі, фінансове посередництво, освіта протягом життя та перспективи післявоєнного відновлення.
Тематика секції охоплювала екзистенційну кризу в мережі, самовизначення в умовах інформаційного шуму, емоційну чутливість, інтелектуальні здібності та роль психологічної компетентності у використанні технологічних досягнень.
Розглядалися безпека особистості в інформаційному суспільстві, права і свободи людини, гендерна нерівність, людська гідність, сімейна психологія, міжнародне право та стратегії поведінки в умовах невизначеності.
ХХV Міжнародна науково-практична конференція була присвячена актуальним викликам гіперінформаційної реальності та наслідкам пандемії COVID-19 для економіки, психології, цифрової трансформації та гуманітарного розвитку.
Проведено ХХV міжнародну конференцію у комбінованому форматі, участь у заході взяли понад 300 учасників, організовано чотири тематичні секції та хакатон, забезпечено міжнародну участь і підготовлено матеріали до публікації.
Конференція була присвячена аналізу соціально-економічних і психологічних наслідків пандемії, трансформації освітнього та бізнес-середовища, а також цифровізації суспільних процесів.
Учасниками пленарної частини стали ректор КІБіТ Олена Яковлева, Андре Йоганнес Гріневальд, Альберто Адріан Фуентес Акоста, Тамарай Пандіан та Ельшад Ібрагімов.
Обговорювалися розвиток бізнесу в умовах пандемії, четверта промислова революція, маркетинг, логістика, управління персоналом, фінансові процеси, децентралізація та розвиток громад.
Секція охоплювала мотивацію та інформаційний вплив, психоаналітику, адаптацію до нової соціальної реальності, інклюзивну освіту, соціально-психологічні механізми поведінки та психологію реклами.
Розглядалися цифровізація соціальних процесів, роботизація, програмування на Python, blockchain-технології та впровадження цифрових сервісів. У межах секції відбувся хакатон з 3D-моделювання.
Тематика охоплювала вплив COVID-19 на різні країни, міжкультурну комунікацію, історичну пам'ять України та соціально-економічні процеси в країнах Африки та Азії.
ХХIV Міжнародна науково-практична конференція стала першим дистанційним форматом у серії та зосередилася на викликах пандемії, цифровій трансформації освіти, економіки та суспільства.
Конференцію проведено у повністю дистанційному форматі, забезпечено міжнародну участь дипломатичних представників і дослідників, представлено широке коло досліджень про цифрову трансформацію та виклики пандемії, визначено лауреатів тематичних секцій і підготовлено матеріали для спеціального випуску.
Програма включала пленарне засідання, роботу чотирьох секцій та підведення підсумків. Робочі мови конференції – українська та англійська, регламент передбачав короткі доповіді та дискусії.
Відкриття конференції здійснила ректор Інституту Олена Яковлева. Участь у пленарній частині взяли дипломатичні представники Куби, Азербайджану, Киргизстану, Гвінеї та інших міжнародних спільнот.
Секція охоплювала трансформацію економіки в умовах пандемії, управління персоналом, маркетингові стратегії, банківську систему, цифрову економіку, криптовалюти та міжнародні економічні процеси.
Обговорювалися психологічні наслідки пандемії, соціальної ізоляції та дистанційного навчання, питання аддикцій, стресостійкості, ідентичності, онлайн-комунікації, професійного вибору та цифрової довіри.
Тематика включала кібербезпеку, фішинг і соціальну інженерію, хмарні обчислення, blockchain, нейронні мережі, game development, рендеринг, створення веб-додатків та інформаційних систем.
Секція охоплювала міжнародну освіту в умовах пандемії, дистанційне навчання, філософію, історію, мовознавство, соціально-політичні процеси та культурні трансформації.
Конференція була орієнтована на поєднання академічної дискусії з прикладними форматами – презентаціями практичних кейсів, майстер-класами, Open Air-форматами та багаторівневими хакатонами.
Участь у конференції взяли представники дипломатичного корпусу, зокрема представники посольств Іраку, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, а також професор Щецинського університету.
Було підсилено міжнародну участь, інтеграцію прикладних бізнес-рішень у студентські дослідження та залучення підприємств-партнерів до роботи секцій.
Тематика охоплювала цифрову економіку та креативні індустрії, міжнародну економіку, цифрову трансформацію підприємств, маркетинг і омніканальні стратегії, а також управлінські рішення в умовах цифровізації.
Обговорювалися психосоматичне здоров'я, саморегуляція та мотивація, поведінка особистості у стресових і конфліктних ситуаціях, soft skills та психологічні механізми адаптації.
Секція об'єднала гуманітарні, освітні, соціальні та культурологічні дослідження: соціокультурні трансформації, освіту і глобалізацію, цифровізацію гуманітарного простору та духовно-ціннісні орієнтири сучасності.
Формат хакатону поєднав ІТ-доповіді, паралельні командні змагання, практичні завдання з алгоритмів, програмування, мережевих технологій та презентацію прикладних розробок.
ХХII конференція об'єднала студентів, викладачів, представників академічної спільноти та міжнародних партнерів. Формат включав відкриття, роботу чотирьох тематичних секцій та підбиття підсумків.
Регламент передбачав доповіді тривалістю до 10 хвилин та участь у дискусії до 5 хвилин. Робочі мови конференції – українська та англійська.
Науковий керівник конференції – Олена Яковлева. До організаційного комітету увійшли представники адміністрації інституту, філій, науково-педагогічні працівники та редакційна колегія «Вісника КІБіТ».
У межах секції розглядалися фінансова інфраструктура, інвестиційне забезпечення регіонального розвитку, бюджетні механізми, стартапи та інноваційний потенціал регіонів.
Тематика охоплювала управління підприємствами, мотиваційну політику, інноваційні підходи у бізнес-плануванні, брендинг, корпоративне управління та сучасні рекламні технології.
Обговорювалися міжособистісні стосунки, професійне становлення особистості, соціально-психологічні тренінги, арт-терапія, розвиток почуття гідності та особливості освітнього процесу.
Хакатон охоплював програмування, інформаційну безпеку, соціальну інженерію, Python у навчанні, моделювання економічних процесів, створення чат-ботів та інші цифрові рішення.
ХХI конференція відбулася у Києві на базі КІБіТ і об'єднала студентів, викладачів, науковців та міжнародних гостей у форматі пленарної частини, секційних засідань та круглого столу для викладачів.
Науковий керівник конференції – ректор КІБіТ Олена Яковлева. У роботі секцій взяли участь почесні гості та запрошені спікери, зокрема представники дипломатичних установ та міжнародних організацій.
Проведено ХХI міжнародну конференцію з чотирма профільними секціями, забезпечено участь міжнародних гостей, організовано хакатон для студентів комп'ютерних спеціальностей та окремий круглий стіл для викладачів.
Розглядалися економічна безпека, розвиток ринку землі, інвестиційна політика, банківські послуги, туристичний потенціал регіонів та інші соціально-економічні процеси в Україні.
Обговорювалися питання бізнес-освіти, комунікації, бренд-стратегій, нейромаркетингу, управління знаннями, мотивації персоналу, розвитку туризму та ринку послуг.
Тематика секції охоплювала психологічну допомогу ветеранам, агресивну поведінку підлітків, конфлікти, креативність, суїцидальну поведінку та питання травматичного досвіду.
ІТ-секція проходила у форматі хакатону та охоплювала 3D-принтинг, розвиток суперкомп'ютерів, обробку аудіовізуальної інформації, мережеві війни, веб-квести та прикладні алгоритмічні рішення.