Тема: «Драйвери відновлення України»
Лейтмотив: Відновлення України починається з мене
ІІ секція: модератори – директорка Житомирської філії КІБіТ, кандидатка економічних наук, доцентка Вікторія Шиманська; проректорка КІБіТ, кандидатка економічних наук, доцентка Марина Рябокінь
Актуальні питання в економічній, ІТ і гуманітарній царинах були порушені у низці доповідей, з яких доцільно виокремити ті, що викликали найбільший інтерес.
Студент Руслан Єралієв розкрив очікування роботодавця від кандидата, послуговуючись власним досвідом: сучасний стан українського ринку праці; виклики та перспективи; вимоги роботодавця (гнучкість, адаптивність, безперервна освіта, різновекторне мислення, здатність швидко навчатись); вимоги пошукувачів (гідна зарплата, соціальні гарантії, взаємоповага і взаємодовіра, можливість навчання та підвищення кваліфікації, здорова атмосфера в компанії); міфи (родинні зв’язки, нереально знайти роботу під час війни, обов’язковий досвід).
Студентка Діана Свинчук підкреслила, що українська мова – код нації, який стане чинником модернізації та відновлення нашої держави: історія мовного питання; заборони україномовних текстів і цькування української мови окупантами; спілкування українською – потужна відповідь агресору; мовний код – психологічний чинник; мовна єдність і територіальна цілісність; колізії правописів та україномовної термінології; мова як само-та етноідентифікація.
Студентка Ірина Кузьмич висвітлила роль жінок у відновленні України в діахронії: гендерна рівність; зразки сильного жіноцтва (княгиня Ольга – жінка-правителька, княжна Євпраксія – жінка-лікар і фармацевт, науковиця, Софія Русова – перша міністерка освіти, педагогиня, засновниця дитсадків, Христя Алчевська – організаторка народної освіти й меценатка, Софія Окуневська – перша докторка медицини, Леся Українка – «чи не єдиний мужчина в українській літературі», Олена Теліга – поетка і діячка ОУН, Катерина Ющенко – програмістка і винахідниця, Марина Вязовська – членкиня НАН США, друга жінка у світі, яка отримала медаль Філдса, має численні міжнародні премії з математики); діяльність українок на полі бою та в тилу (ЗСУ і волонтерство).
Студент Олександр Рибчинський виокремив аспекти сучасного маркетингу крізь призму адаптації до нових реалій та технологій: утримання споживача (маркетингові методи); ШІ як основний драйвер зростання; гейміфікація (внутрішня і зовнішня; використання ігрових елементів); персоналізація (аналіз характеристики кожного клієнта); візуалізація та впізнаваність брендів; Big Data (збирання і структурованість великого обсягу даних, аби визначити поведінку й уподобання споживачів); піар-компанії (вплив продуманої реклами).
Студентка Юлія Лазаренко проаналізувала технопарки та індустріальні парки як каталізатори інноваційного розвитку України: технопарк як наукове містечко й індустріальний парк як територія розміщення виробництва; світові приклади (США, Японія, Китай, Франція); українські зразки (Біла Церква, Київ, Харків); переваги: локалізація виробництва, робочі місця, регіональний розвиток, залучення і стимулювання інвестицій; техно-та індустріальні парки – фундамент економіки.
Старший викладач Олексій Зарицький оцінив перспективи застосування штучного інтелекту для діагностики та підтримки лікування психічного здоров’я: третина українців потребує допомоги; роль штучного інтелекту в аналізі даних та діагностиці, «швидка допомога» – спілкування у будь-який час доби; ШІ допоможе, але не замінить психолога/ психотерапевта / психіатра.
Студентка Вероніка Осташова назвала драйвери відновлення культури України: культурний фронт – державні інституції та діяльність громадян; оновлення освітніх програм і культурної свідомості; формування етноідентичності; культура як єднання і супротив у боротьбі проти агресора; функціонування наявних і створення нових інституцій та медіапроєктів (Музей війни, Інститут книги, Мистецький арсенал – майданчик для діалогу і висвітлення подій; The Ukrainians, інтерактивні мапи, увічнення втраченого національного спадку, онлайн-екскурсії/ виставки); міжнародна підтримка України та внесення нових пам’яток у перелік захисту ЮНЕСКО.
Студенти Анна Бриленко, Валерія Стецюк і Сергій Бібуков презентували виступ на тему: «Робот Ameca: передова людино-роботехніка»: гуманоїдні роботи; система Tritium компанії Engineered Arts; модульність і здатність навчатись; система GPT (алгоритм обробки природньої мови від OpenAI, оновлення Stable Diffusion – можливість малювати); вміння – міміка, мовлення, діалог (кілька мов і осмислені відповіді), робота руками (свобода рухів та точність); Ameca – найдосконаліший робот-гуманоїд, платформа для демонстрації робототехнічних технологій майбутнього.
Студентка Марія Бут довела, що імідж є конкурентною перевагою в сучасному бізнесі: чільні складники іміджу підприємства (візуалізація, змістовний дизайн, пабліситі, присутність у соцмережах і засобах масової інформації, реклама); не характеристика, а уявлення; створення і стабільність успішної репутації (репутаційний капітал); методи оцінки іміджу (якісні та кількісні); дослідження іміджу (шкала порядку, шкала відношення, шкала найменувань, шкала Лайкерта); формування соціального й економічного ефекту.
Студентка Тетяна Тогунова показала світ Бенксі в Україні: питання авторства (музикант, радник) та юридичні казуси; мета робіт – відкрити правду українського сьогодення (думки, емоції, прагнення і сподівання людей); творчість Бенксі у Київській області; твори – голос людини, яка розкриває істину, висвітлює гострі соціальні теми; культурний фронт у процесі культурного відродження (молодіжні проєкти й ініціативи, діджиталізація, освіта і мова, культурна дипломатія) у вирі боротьби за незалежність України.
Студент Кирил Копилов актуалізував екологічну відповідальність бізнесу в умовах війни: методи оцінки екологічного впливу під час війни; теоретико-методичні основи (законодавство, природоохоронні проєкти, екологічний аудит, екозусилля); стандарти екозахисту і зменшення екологічних ризиків; компанія МХП – відновлювальна енергетика, екоініціативи, енергонезалежність, підтримка громад; SWOT-аналіз екологічної відповідальності бізнесу за війни; пропозиції (водневі та біотехнологічні рішення, екопаспорт, «зелена» енергетика, екоосвіта й екосвідомість).
Завершальним став надзвичайно цікавий та інтерактивний виступ директорки Житомирської філії КІБіТ, кандидатки економічних наук, доцентки Вікторії Шиманської на тему: «Людина, яку шукає майбутнє. Нове покоління як драйвер відновлення України»: світоглядні орієнтири різних поколінь; бачення професійної діяльності; співвідношення особистої та робочої царини життєдіяльності; значення hard skills і soft skills; діджиталізація та вічні цінності.
Найкращими доповідачами учасники секції визначили Діану Свинчук, Вікторію Бугайову, Мію Синьову і Дмитра Климова, які отримали цінні подарунки.
Наприкінці всіх виступів ректорка КІБіТ Олена Яковлева підсумувала: «Завдяки нашим доповідачам ми змогли охопити різні царини, що наразі потребують уваги та відновлення заради нашої країни. Я щиро захоплена і приємно вражена роботою наших молодих колег – студентів, які щиро вболівають за свою Батьківщину. Саме ВИ – юнацтво – виступаєте найактивнішими агентами змін, формуючи сьогодні наше спільне майбутнє. Пам’ятаємо, що відновлення держави – це не відбудова матеріальних об’єктів, а насамперед збереження людей, забезпечення належних умов життя, прав і свобод, єдність українства, фізично і ментально здорового та стійкого в часи найбільших випробувань. Адже відновлення починається з особистості – із себе!»
