Студенты КИБиТ в «Зелёной комнате» или как нужно разговаривать с обиженными детьми

Проблема насилия над детьми не теряет своей актуальности. Детские травмы имеют разное происхождение (домашнее насилие, попадание в неблагоприятную среду, агрессия со стороны сверстников, педофилия и т.д.), однако результат один – поломанная детская психика. Самое тяжёлое – признаться и «выдать» своих мучителей. Дети очень тяжело переживают форму «прямого допроса», боятся быть подвергнутым критике, поэтому предпочитают держать всё в себе.

Студенты КИБиТ посетили отделение криминальной полиции по делам детей в Соломенском районе, где и узнали о том, как работают с несовершеннолетними в «Зелёных комнатах» – помещениях, предназначенных для допросов детей с участием психологов.

Интерьер уютного помещения с пастельными зелёными стенами (цвет свободы) оформлен в стиле игровой комнаты (куклы, «автомобильные» коврики, развивающие игрушки и т.д.), с одним только «но» – ни одна игровая не слышала столько страшных и тягостных признаний из детских уст.

Будущие психологи и социальные работники услышали реальные истории о жестоком обращении с детьми в семьях, о котором малыши и подростки смогли рассказать только сотруднику службы по делам детей в обстановке доверия и уюта.

Процедура допроса такова – с ребёнком беседует один человек. Всё, что происходит в «Зелёной комнате» транслируется при помощи двух камер в соседний кабинет, где находятся сотрудники криминальной полиции и родственники потерпевших, которые могут задать свои вопросы через специалиста. Запись допроса сохраняется, что исключает необходимость повторного допроса, даже если в деле меняется следователь.

Посещение «Зелёной комнаты» произвело неизгладимое впечатление на студентов КИБиТ, которые получили бесценный практический опыт и сформировали новый взгляд на актуальные проблемы детской психологии.

Проблема насильства над дітьми не втрачає своєї актуальності. Дитячі травми мають різне походження (домашнє насильство, потрапляння в несприятливе середовище, агресія з боку однолітків, педофілія і т.д.), однак результат один – поламана дитяча психіка. Найважче – зізнатися і «видати» своїх мучителів. Діти дуже важко переживають форму «прямого допиту», бояться бути підданим критиці, тому вважають за краще тримати все в собі.

Студенти КІБіТ відвідали відділення кримінальної поліції у справах дітей в Солом’янському районі, де і дізналися про те, як працюють з неповнолітніми в «Зелених кімнатах» – приміщеннях, призначених для допитів дітей за участю психологів.

Інтер’єр затишного приміщення із пастельними зеленими стінами (колір свободи) оформлений в стилі ігрової кімнати (ляльки, «автомобільні» килимки, розвиваючі іграшки та т.д.), з тільки одним «але» – жодна ігрова не чула стільки страшних і тяжких зізнань із дитячих вуст.

Майбутні психологи і соціальні працівники почули реальні історії про жорстоке поводження з дітьми в сім’ях, про яке малюки та підлітки змогли розповісти тільки співробітнику служби у справах дітей в обстановці довіри і затишку.

Процедура допиту є такою – із дитиною розмовляє одна людина. Все, що відбувається в «Зеленій кімнаті» транслюється за допомогою двох камер до сусіднього кабінету, де знаходяться співробітники кримінальної поліції та родичі потерпілих, які можуть поставити свої запитання через фахівця. Запис допиту зберігається, що виключає необхідність повторного допиту, навіть якщо в справі змінюється слідчий.

Відвідування «Зеленої кімнати» справило незабутнє враження на студентів КІБіТ, які отримали безцінний практичний досвід і сформували новий погляд на актуальні проблеми дитячої психології.

Схожі статті